Чи їли колись на Волині яблука до Спаса

Чи їли колись на Волині яблука до Спаса
  1. Новина відноситься до:

Невдовзі зустрічатимемо гарне й світле свято Спаса (Свято Преображення Господа Бога і Спаса Ісуса Христа, також його іменують Святом Преображення Господнього, Преображенням, Святом Спаса, Яблучним чи Другим Спасом).

Ще змалку пам’ятаємо як наші бабусі-прабабусі освячували соковиті стиглі яблучка й груші, з благоговінням ішли до храму Господнього.

Свято Спаса відносять до осіннього обрядового циклу. Для господарів воно здавна символізувало закінчення жнив та завершення літа. Цього дня звертали увагу на погоду. Якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою. Якщо дощовий – мокрою. Ясний день віщував морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса – такою буде і Покрова (14 жовтня).

У деяких місцевостях України у цей час могли починатися приморозки, тому й приповідка існує: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

Спас на престолі з чотирма ангелами, початок ХVII століття. Ікона походить із Дорогиничів Локачинського району. Тут і далі: з фондів Музею волинської ікони

***

Що готували для освячення цього дня у першій половині-середині минулого століття на Волині і чи споживали до Спаса яблучка? Пропонуємо ознайомитися із свідченнями  про це від мешканки історичної Волині з села Сапово ґміни Чижі Більськ-Підляського повіту Підляського воєводства М. В. Гаврилюк (з дому Кононюк), 1929 року народження. Жінка поважного віку, відповідаючи на питання у часі етнографічної експедиції, згадувала:

«[Що святять на Спаса?] Яблука і груші светіті носілі все.

[Чи їли яблука до Спаса?] То, кажут, моя мама колісь кажут, што не можна єсті, як у кого дітя вмре, то, кажут, што на тум світі не буде йому яблука. То моя мама все постіла, не єль… не єлі яблук. А ми  то єлі, алі на Спаса то не їмо – ждем, коли посветіться. А так то єлі до Спаса».

Йов Кондзелевич. Спас. Кінець ХVII століття.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі