Підлітковий християнський табір на озері Озюрко. Фото

Джерело: Район.Камінь-Каширський

Сьомий рік поспіль поблизу озера Озюркопроходить підлітковий християнський табір церкви "Христа Спасителя" ЄХБ міста Каменя –Каширського.

Участь у ньому беруть діти віком від 12 до 16 років.

А організовують цей табір з метою виховання дітей на основі Слова Божого. Тож під час відпочинку юних християн навчали духовних біблійних цінностей.

Більше півсотні підлітків радо провели 10 днів відпочинку біля озера.

Пастор церкви Анатолій Калюх охоче розповідає про табори, які вже відбулися протягом червня-липня цього року і які планує провести церква протягом наступного місяця.

«Спершу був дитячий табір, для дітей від 7 до 9 років. Потім – сімейний табір. До речі, участь у ньому взяло аж 25 молодих сімей нашого міста. Дозволено було брати своїх дітей (вони відпочивали за окремою програмою).

З 31 липня по 5 серпня у таборі «Світанок» відпочивають діти від 9 до 12 років. Вони вже в наметах не ночують. Щоденно о 9:00 ранку їх автобусом забирають з міста, а о 20:00 привозять назад. Запис до табору розпочався ще за два місяці до події, а вже за місяць у нас не було вільних місць: у таборі має бути 100 дітей, записали 120 і це вже край, – додає Анатолій. – Зазвичай, табори проходять за сприянням церкви, а також незначні пожертви вносять батьки цих дітей».

У таборі зустрічають з навстіж відчиненими воротами і полотнищем українського прапора вгорі. Коли потрапляєш на обід – гостинно запрошують до столу. Доки пригощають свіжим супом Анатолій разом із лідерами табору розповідає за яким порядком побудований відпочинок.

 

 

 

 

 

 

«У таборі налічується 55 дітей та 25 лідерів. Хлопці та дівчата проживають окремо в наметах, ось зліва ряд дівчат, справа - хлопців (показує, - авт.) За віковими категоріями дітей поділили на 9 груп. Кожна з них має свою назву, яку діти придумали самі. Це, зокрема, «ПС», «Skyline», «Відлік», «Мрії збуваються», «Avast», «Антивірус», «Restart», «Стіна» та «Кристали». Кожна команда має свого наставника, тобто лідера, який проводить з дітьми бесіди та уроки, а також веде підготовку до вечірніх програм. Всі інші лідери відповідають за певні гуртки».

 

 

 

 

 

 

 

 

Приємно дивує, що після обіду хлопці відразу взялися мити посуд.

«У нас кожна група миє посуд по черзі, - пояснюють організатори. – Тож це не дивина».

 

 

 

 

 

Розваг у таборі - на будь який смак: тенісні столи, батути, футбольне та волейбольне поле тощо. На території табору встановлений величезний намет для загальнотабірних зібрань. При стіні – гітара та безліч акустичної техніки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табір освітлюється навіть вночі. Організатори радо запрошують приїхати до них увечері, щоб побачити цю красу. Запрошують до розмови колегу, щоб поділився фотографіями з нічного відпочинку.

«Валентин приїхав до нас зі Сполучених Штатів та є нашим звукоператором», - розповідають організатори.

Коли запитуєш, чи розуміє той українську мову, Валік (авт., - так його називають друзі) жартома відповідає, що взагалі не розуміє.

Хлопець охоче демонструє фото нічного відпочинку підлітків біля вогнища. Тим часом розповідає про свою сім’ю, яка в 2008 році емігрувала до Сполучених Штатів Америки в пошуках кращої долі. Продовжує тим, що зовсім не скаржиться на життя за океаном. А те, як вивчив англійську мову не може збагнути.

«В Україні лишився мій старший брат. Коли я приїхав в Україну - це все вже було в мені», - говорить Валентин Хлистік.

 

 

 

 

 

 

Після обіду настає тихий час, кожен його використовує по-своєму. Підлітки грають в теніс, листуються з друзями в мережі, ходять купатися в озеро, тощо. Тим часом хлопці-лідери пиляють для вечірнього багаття дрова, а дівчата ведуть підготовку до загальнотабірних змагань. Говорять, що сьогодні команди гратимуть в «морський бій».

 

 

 

 

 

Вихованці табору дуже сором’язливі, тож фотографуються неохоче.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На території існує свій «гіпермаркет», де діти можуть придбати різноманітні смаколики для себе. А ще є умивальник, душ і навіть поштова скринька. Дуже цікаво, що діти протягом дня можуть писати один одному листи та вкидати їх до скриньки. Тож отримати такий лист під час вечірнього зібрання є приємною несподіванкою.

 

 

 

 

 

 

Щодня підлітки розглядають та вивчають один вірш із Біблії.

 

 

 

 

 

 

 

Про розпорядок дня охоче розповідають привітні дівчата Ангеліна Войчик та Крістіна Вишневська,що закінчили дев’ятий клас першої школи міста Каменя-Каширського.

 

 

«День лідерів розпочинається з молитви, вони прокидаються раніше ніж вихованці. О 8.00 під звуки повільної музики прокидаємось ми. Якщо когось розбудити не вдається – нас обливають водою,– жартують дівчата. – Ранкову гімнастику проводимо з лідерами: вони показують вправи, а ми повторюємо».

У великому наметі діти збираються для загальної ранкової молитви, а після приїзду батьків вирушають на сніданок.

«Батьки готують їжу самі. Наприклад, сьогодні на обід нас нагодували супом, сосисками, свіжими огірочками та вермішеллю. А вчора увечері ми смакували варениками з картоплею, салатом і, звісно, чай та печиво на десерт. А от на сніданок нам, зазвичай, привозять вівсянку, бутерброди та млинці», – продовжують дівчата.

Під час спілкування кожна група збирається біля свого лідера на уроки слова Божого. Наприклад, сьогодні розповідали біблійну історію про Естер. А ще для кожної групи щодня призначають гуртки. Діти, узявши з собою їжу та воду, можуть відправитись у похід або велопохід. Також можливі й стрільба з лука, пінпонг, флорбол, театр, музика та інші.

 

 

 

 

Тихий час завершується «загальнотабіркою». Ведуча збирає всіх вихованців на загальнотабірну гру та пояснює умови конкурсу. Гра розпочинається, тож непомітно наближається вечір.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«А далі – зустріч у великій палатці, де нас радують театральною «виставою» та християнською піснею», - завершує Ангеліна Войчик.

«Зараз ми співаємо більше українських пісень, – розповідає пастор церкви "Христа Спасителя" Анатолій Калюх. – Український прапор, що майорить над табором для нас не просто полотнище. Ми ідентифікуємо себе українцями, любимо свою державу та сприяємо її розвитку. Ми хочемо, щоб Україна була міцною державою та молимося за неї».

«А ще цьогоріч ми цілеспрямовано зайнялися чистотою в таборі, – додає його координатор Михайло Гальом. – Я постійно кажу дітям: «Якщо ви йдете до Європи, то будьте європейцями. Вчіться не смітити». Тому встановили на території табору декілька смітників. Соромно згадати, що раніше все сміття ми просто закопували в яму. А тепер його вивозимо в смітничках. Тож, думаю, такі табори тільки сприяють розбудові держави та вихованню наших дітей».

Під час нашої розмови підходить Вікторія Іванова, один із лідерів табору, та зачитує «Заповіт» Тараса Шевченка. З перший слів: «Як умру, то поховайте…» їй аплодують присутні.

«Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога, - продовжує вона та спиняється. Дочитує вірш до кінця та додає, - Бога я знаю, а тому все буде добре!»

 

Сподобалось

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Реклама

Коментарі

Реклама