Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Межі історико-культурного заповідника у Луцьку досі не визначені законним чином, - вважають у відділі охорони культурної спадщини. Натомість дирекція заповідника наполягає на тому, що межі заповідника повинні бути збережені, а приватизація на його території – заборонена.

Про це йшлося під час засідання постійної комісії міськради з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів 23 лютого.

Заступник директора історико-культурного заповідника Віктор Баюк зазначив, що заповідник у своїй роботі керується низкою документів, серед яких основним є постанова ще ради міністрів УРСР від 1985 року про створення історико-культурного заповідника у межах старої частини міста. Територію заповідника, з його слів, визначають генплан заповідника та пояснююча записка до генплану, а також генеральний план розвитку заповідника і генеральний план заповідника, затверджений рішенням сесії міськради у 2006 році.

Він наголосив, що в історико-архітектурний опорний план, який розробляють зараз, обов’язково повинна бути включена територія заповідника. Навіть процедура погодження опорного плану передбачає погодження не лише міськради, а й управління культури ОДА та Міністерства культури.

Своєю чергою, начальник відділу охорони культурної спадщини міськради Петро Троневич стверджував, що межі території заповідника наразі не визначені законним чином. Була, мовляв, постанова ради міністрів УРСР про оголошення комплексу пам’яток в межах території Старого міста історико-культурним заповідником. Тобто, заповідником оголошено комплекс пам’яток, натомість на генплані визначили не комплекс пам’яток, а територію. До того ж, діюче законодавство не передбачає розробку генеральних планів заповідників. Заповідник належить державі і чинне законодавство не передбачає його передачу ані місту, ані області, як йшлося в офіційній відповіді міністерства.

З його слів, наразі межа території заповідника автоматично робить усі ці землі землями історико-культурного призначення, де заборонена приватизація земельних ділянок та будинків. Таким чином, мешканці змушені сплачувати високу орендну плату, а інвестиції у Старе місто не надходять. Заробітчанин, який приїхав з заробітків, не має можливості придбати квартиру у Старому місті, навіть якщо вона занедбана, а він готовий навести у ній лад. Квартири не приватизовані, тож їх неможливо продати. Петро Троневич зауважив, що в історичний ареал включать всю історію Старого міста, але буде чітко визначена територія пам’яток, які складуть територію заповідника. Будуть зберігатися обмеження щодо висотності забудови, забудови в охоронних зонах пам’яток, але дозволятиметься приватизація ділянок та об’єктів нерухомості.

Він запевнив, що виступає за включення території заповідника в межі історичного ареалу, що буде визначений історико-архітектурним опорним планом.

На це Віктор Баюк зауважив, що наразі територія заповідника включає в себе комплекси – пам’ятки та земельні ділянки. Якщо ж визначити межі заповідника лише пам’ятками, то, наприклад, ділянку між будинком Пузин та монастирем шаріток хтось зможе придбати та побудувати там п’ятиповерхівку і цьому ніхто не зможе перешкодити.

Начальник управління містобудування та архітектури Леонід Герасимюк повідомив, що на державному рівні здійснять експертизу генерального плану Луцька і опорний план також пройде експертизу, отримавши всі необхідні узгодження та висновки.

Член комісії Тарас Шляхтич просив надати документи, у яких затверджені межі заповідника. Віктор Баюк пообіцяв надати відповідні документи протягом семи днів.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.