Костел Преображення Господнього розташований у центрі міста Сарни Рівненської області. Це сіра кам’яна будівля, зведена у міжвоєнний час, коли панував особливий стиль архітектури – функціоналізм.

Парафія заснована у 1921 році. Спочатку служби Божі відправляли в дерев’яному костелі. 1936 року на місці дерев’яного розпочато будівництво нового костелу під покровительством Преображення Гос­под­нього. Безпосередній стосунок до з’яви святилища мають студенти Ягеллонського університету, що в  Кракові. Вони створили проект храму, а також пожертвували на його будівництво гроші. У процес зведення церкви втрутилася й місцева влада, яка вирішила, що для вірян буде достатньо мати основну будівлю костелу, тому дзвіниця так і залишилася недобудованою.

Друга світова війна не дала закінчити будівництво, але, на щастя, костел був уже накритий дахом. Унаслідок війни і політичних подій того часу більшість прихожан виїхали до Польщі або загинули. Сарни увійшли до колишнього Радянського Союзу. Отець-настоятель Ян Левінський мусив виїхати до Польщі та забрати з собою ікону Божої Матері Остробрамської. Для вірян, які залишилися, настоятелем став отець Серафим Кашуба. На той час це було єдине місце, де католики з навколишніх районів могли зустрітися на спільну молитву. 1959 року місцева влада закрила храм та перетворила його на склад харчових продуктів.

1991-го парафія відродилася, костел повернули католикам. Від осені 1992 року тут починають працювати отці-паллотини. Костел і парафіяльний будинок були в занедбаному стані, тому відразу було розпочато ремонтно-будівельні роботи. Після їх завершення, 5 серпня 1995 року, відбулося урочисте посвячення. В урочистостях взяли участь архієпископ Владислав Зюлек з Польщі та Львівський митрополит Мар’ян Яворський. Ікона Матері Божої Остробрамської після довгих років перебування в Польщі повернулася.

Зараз спільнота є невеликою, нараховує кілька десятків прихожан.

Костел у Сарнах в 1930-х. Фото audiovis.nac.gov.pl

Католицький храм у Сарнах сьогодні. Фото catholic.volyn.ua

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.