Село Білосток – стародавнє поселення, засноване, можливо, ще в домонгольські часи. Серед величезних валів і ровів, що подекуди добре збереглися (вони оточували відомий тут у XVI-XVIII ст. православний монастир), є одна з найважливіших пам’яток української архітектури – Михайлівська церква.

У XVI ст. село належало нащадкам українського роду Білостоцьких, а у XVII ст. – Гулевичам. Земський писар Семен Гулевич 1636 року заклав у селі фундамент будівництва православного монастиря, а пізніше перемишльський православний єпископ Сильвестр (Гулевич-Воютинський) продовжив будівництво. Наприкінці XVII – на початку XVIII ст. настоятелем монастиря був Йов Кондзелевич – один із найвидатніших іконописців того часу. У храмі був дуже цінний іконостас авторства, як вважають, Кондзелевича. Після Другої світової війни його перенесли до Національного музею міста Львова.

Упродовж XVIII ст. у Білостоці була розташована літня резиденція луцьких унійних єпископів, а в 1776 році при монастирі заснували школу та василіянську семінарію. Поблизу монастиря було джерело, воду якого вважали чудодійною. Після ліквідації Берестейської унії в 1839 році монастир зачинили, а храм став православною парафіяльною церквою. При церкві короткий час діяла православна духовна семінарія.

У школі села Білосток з 1958 до 1961 року викладав українську літературу, історію та географію член Національної спілки письменників, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних премій, Заслужений діяч мистецтв, Почесний громадянин міста Луцька Йосип Георгійович Струцюк.

Михайлівська церква у селі Білосток на Волині, 1979 р. Автор Віктор Вечерський. Зображення з Вікіпедії

Святомихайлівський храм у Білостоці у наш час. Фото hram-ua.com

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.