Футбольний світ ще довго згадуватиме катастрофу літака з футболістами бразильського «Шапекоенсе» на борту.
Команда, журналісти та персонал лайнера розбилися 29 листопада неподалік аеропорту міста Медельїн у Колумбії. Як з’ясувалося, головна причина падіння – нестача пального.
На жаль, це не перший такий випадок із футбольними командами. «Волинські Новини» пригадали найжахливіші трагедії в історії спорту...
"Манчестер Юнайтед" (Англія)
6 лютого 1958 року в аеропорту Мюнхена літак, яким поверталися із Белграда футболісти «Манчестер Юнайтед», приземлився на дозаправку. Але у повітря вже не піднявся. З 45 осіб, які перебували на борту, вижили 24. Серед тих, кому пощастило залишитися серед живих, виявилися головний тренер команди Метт Басбі та ще зовсім юний Боббі Чарльтон, згодом володар «Золотого м’яча» 1966 року.
«Малюки Басбі», які в 1957 році виграли чемпіонат Англії (середній вік гравців становив 22 роки), у Белграді вийшли до півфіналу Кубка чемпіонів. Здобути трофей їм не судилося. Над тілами своїх партнерів ті, хто залишився живим, заприсяглися неодмінно виграти «цей чортів кубок». Обітницю вони виконали у 1968 році. МЮ у фіналі Кубка чемпіонів обіграв з рахунком 4:1 «Бенфіку». Два м’ячі забив Боббі Чарльтон, а тренував команду Метт Басбі...
Меморіальна дошка загиблим футболістам на стадіоні Олд Траффорд. Фото з Вікіпедії
"Торіно" (Італія)
У 1949 році, врізавшись у пагорб Суперга в Турині, розбився літак, у якому летіли футболісти «Торіно» – провідного на той момент клубу Італії, що чотири рази поспіль вигравав «скудетто».
Через сильний туман пілот втратив орієнтацію у просторі. Літак зачепив крилом шпиль базиліки і завалився на землю. Загинули 18 гравців тієї команди, дехто із них входив до складу збірної Італії. По тій трагедії «Торіно» тільки раз зміг стати чемпіоном Італії, так і не отямившись від втрати.
Пам'ятний знак загиблим у Турині біля церкви Суперга. Фото з Вікіпедії
"Пахтакор" (Ташкент)
Трагедія сталася 1979 року в небі над Дніпродзержинськом. Зіткнулися два лайнери, які через помилку авіадиспетчерів опинилися в одному повітряному коридорі. Рейсом «Ташкент-Донецьк-Мінськ» летіли футболісти і тренери команди «Пахтакор». Усі вони, як і інші пасажири, в тому числі й зустрічного рейсу «Кишинів-Воронеж», загинули.
У народі ширилася версія, що зіткнення сталося через те, що повітряний коридор терміново знадобився третьому лайнеру з якоюсь великою партійною шишкою на борту. Але підтвердження ця теорія не мала. Зате точно відомо, що тим самим літаком мав летіти до Мінська головний тренер «Пахтакора» – киянин Олег Базилевич. Але за збігом обставин на рейс не потрапив.
Пам'ятник загиблим. Фото з Вікіпедії
Збірна Сурінаму
У 1989 році в аеропорту столиці Сурінаму Парамарібо розбився літак з 23 голландськими футболістами на борту. Гравці сурінамського походження летіли в Південну Америку, аби взяти участь у товариському матчі збірної своєї історичної батьківщини.
Саме ця трагедія стала причиною того, що легенда збірної Нідерландів і лондонського «Арсенала» Денніс Бергкамп став «нелетючим голландцем». Тим рейсом летіли кілька друзів Денніса по академії амстердамського «Аякса». На Бергкампа це справило таке гнітюче враження, що в наступні роки він украй рідко погоджувався на авіаперельоти, обираючи для подорожей наземний транспорт, або ж зовсім відмовлявся від далеких поїздок.
Монумент загиблим в Амстердамі. Фото з Вікіпедії
Збірна Замбії
У 1993 році біля берегів Габона в Атлантичний океан упав літак з 18 гравцями збірної Замбії із футболу на борту. Вони летіли у Дакар на матч відбіркового турніру до чемпіонату світу 1994 року проти команди Сенегалу. У катастрофі загинули всі пасажири.
У 2012-му Замбія виграла Кубок африканських націй і присвятила перемогу своїм загиблим попередникам...
Пам'ятник загиблим збірної Замбії. Фото з Вікіпедії
Бразильська "попелюшка"
«Шапекоенсе» заснували в 1973 році після злиття двох любительських клубів. Він базується в місті Шапеко (штат Санта-Катаріна на півдні Бразилії).
Клуб із відносно невеликого міста зміг піднятися в найвищий дивізіон і репрезентувати Бразилію на міжнародному рівні. До початку 2010-х «Шапекоенсе» залишалася командою регіонального рівня, а опісля здійснила дивовижний ривок, опинившись на видних позиціях у Бразилії і не тільки.
Підйом почався в 2008 році, коли «Шапекоенсе» виступав у четвертому за рівнем дивізіоні Бразилії. Відтоді їм щороку вдавалося переходити на новий рівень: третє місце в Серії D; сьоме, п’яте і третє в Серії С; друге місце в Серії В. У Серію А «Шапе» вдалося кваліфікуватися в 2014 році. Тут команда мала 15-те і 14-те місця, а в нинішній першості за тур до фінішу йшла на 9-му місці, випереджаючи таких грандів, як «Сан-Паулу», «Флуміненсе» і «Крузейро».
Склад «Шапекоенсе» навіть за місцевими мірками був скромним, однак успіхи приходили за рахунок командної гри. Цього року на шляху до фіналу Копа Судамерикано «Шапекоенсе» вдалося вибити з турніру аргентинські «Індепендьєнте» і «Сан-Лоренсо». Торік у розіграші цього кубка «Шапекоенсе» дістався до чвертьфіналу, де поступився тільки «Рівер Плейту».
Нині клуб став знаменитим на весь світ. Шкода, що приводом для цього став не справедливий прогрес і, можливо, виграний трофей, а трагедія, яка забрала життя футболістів, тренерів, журналістів і членів екіпажу.
Вони летіли цим літаком. Фото з Вікіпедії
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
