У попередніх матеріалах ми познайомили читачів з доволі широким засягом назв  і мовних інтерпретацій елементів гардеробу  волинян чотирьохсотлітньої давності.

Ну а куди ж без прикрас? Важливо, що не лише сучасні модниці/ модники мають підбірку аксесуарів, що доповнюють їхній образ. Як свідчать джерела, цими речами повнилися скриньки-шкатули і в давнину.

***

 Брама – жіноча дорогоцінна прикраса; гаплик – застібка на одяг; зикгар, зиґарек-пекторалік – годинник, нагрудний годинник; каначик – жіноча шийна дорогоцінна прикраса; карилове – корали, що слугували елементами прикрас; крижик – хрестик, предмет релігійного культу; кузи – ґудзики; манели, манеле – браслети; ношенє – шийна дорогоцінна жіноча прикраса; обруч – жіночий пояс із срібних пластин; панагея – дорогоцінна шийна прикраса, яку носили представники вищого церковного кліру, іконка-медальйон із зображенням Божої матері; перла уриянскі – перла, імпортовані зі Сходу, переважно з басейну Індійського океану; пукля – металева пластинка, накладка-прикраса; риги – жіночі прикраси; сикгнет, сигнет – перстень з печаткою.

Гудзики, ХVI століття. Львівський музей етнографії та художнього промислу

Панагея, кінець ХVI століття

Сиґнети, ХVI – ХVII століття

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.