Старе зображення – малюнок художника Казимира Войняковського 1797 року. На ньому – давні кам'яниці на вулиці Ринковій після сильних пожеж міста в кінці ХVIII століття. Будівлі обшарпані, як і сама Річ Посполита тих часів. Тоді Волинь була анексована Російською імперією.

Вулиця Ринкова (зараз це відтинок вулиці Драгоманова від перетину з Кафедральною у бік аптеки-музею) – давня і престижна вулиця Луцька, на якій проживали шевці. Тут були їхні майстерні, житло, крамниці інших лучан. Поряд із зображеним місцем стояв головний міський храм — святого Миколая, який могли збудувати ще у XIV столітті, коли сформувалося міське населення як таке. Святий Миколай був патроном ремісників та купців. Його образ був відображений на печатці міського уряду Луцька. Також святий Миколай вважався покровителем та захисником міста.

Наприкінці вулиці поряд із Ринком розташовувався дерев'яний храм Івана Хрестителя, збудований на зламі ХІІІ-XIV століть. Це був один із трьох-чотирьох храмів, які стояли на кутах Ринку. Є припущення, що цей храм був цеховим для шевців.

Забудова була суцільною без проміжків між будинками. Елементи такої густини збереглися. Перші кам'яниці тут зводили у XV столітті. Їхні фундаменти у вигляді двоповерхових підвалів для складання товару та господарських предметів збереглися, їх дослідили фахівці. Деякі кам'яниці пізнішої побудови на цих фундаментах зберегли і наземну частину. Зараз ці будинки використовують переважно як житло.

Вулиця Ринкова малюнку Казимира Войняковського, 1797. Зображення з книги Історія Луцька Святослава Терського

Вулиця Драгоманова (Ринкова) сьогодні з цього ж ракурсу

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.