Один із попередніх матеріалів нашої рубрики оповідав про віршовану збірку із Луцька – «Лямент по отцю Іоану Василевичу, написаний в Луцьку року 1628-го». Книжка вийшла друком в мандрівній друкарні Павла Домжива Люткевича-Телиці. Причинком до з’яви її на світ стала смерть священика церкви Воздвиження Чесного Хреста Іоана Василевича. Окрім жалісливих римованих рядків на честь спочилого у Бозі пароха, луцькі міщани-братчики помістили до видання низку філософських розмислів про життєві істини, чесноти й гріховності etc. Одну із них, авторства славетного Іоана Карповича, пропонуємо увазі ласкавих читальників нині.

Хрестовоздвиженська церква на листівці Я. Леманна, 1916 рік

***

Чесна смерть праведних, грішних же люта

Грішним і справедливим, смерте, не фольгуєш,

Всім зарівно живота ниті зненацька псуєш,

Але грішним гірко коли скоро умирають,

Бо по смерті вічного смутку набувають,

А справедливий через смерть печалі позбувши,

Світ той нікчемний, світ марний, опустивши,

У горнюю вітчизну з землі переселяє

Там з усіма святими вічно почиває.

Справедливий Іоан, хоч смерті вкусити мусів,

Добре йому, з Богом в небі буде жити.

Сторінка з віршем із книги «Лямент по отцю Іоану Василевичу, написаний в Луцьку року 1628-го»​

***

Словник застарілих слів:

фольгувати – сприяти, допомагати; живот – життя; горняя – верхня, тут – небесна, райська.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.