Джерело: Волинські новини

Історія багатьох волинських сіл вимагає дослідження та уточнення фактів. Часто знахідка раніше невідомого документа чи артефакта може вплинути на нове датування першої згадки, розвінчування легенд та появу нової сторінки в історії населеного пункту.

Справжньою рідкістю є старі фото волинських сіл. Тому особливо приємно знаходити невідомі раніше світлини і по-новому пізнавати минувшину Волинського краю.

На одному із зарубіжних аукціонів пощастило відшукати світлини часів Першої світової війни із Волині. Усі вони були зроблені на території села Секунь взимку у 1916-1917 роках. Автор фото невідомий. Ймовірно, ним був австрійський чи німецький солдат.

Фото демонструють, як село Секунь та його мешканці виглядали понад 100 років тому.

Донедавна Секунь входив до складу Старовижівського району, а тоді це був Ковельський повіт Волинської губернії.

В об’єктив фотографа також потрапила дерев’яна церква Святого Михайла Архістратига. Саме з цією церквою пов’язана і малярська творчість Тараса Шевченка.

Питання про перебування Шевченка на Волині залишалося тривалий час дискусійним. Але знайдений в інвентарній прицерковній книзі села Секунь запис, як і зібрані вченими спогади-перекази очевидців, є досить переконливими аргументами.

На початку ХХ ст. в селі Секунь було 98 дворів і проживало 650 мешканців.

Якщо вам цікава історія села Секунь, то вам буде корисно прочитати дослідження Валентини Клюнтер під назвою «Золота колиска» (2017 р.). Авторка зібрала легенди, спогади та цікаві факти про село Секунь. Зокрема, вона подає різні версії назви села: Секонь, Сикунь та Сіконь.

Повертаючись до світлин столітньої давнини, варто сказати, що на них можна дуже добре розгледіти жінок та дітей, які проживали тоді в селі.

Така інформація може бути цікава для етнографів та краєзнавців, які шукають наочні матеріали для досліджень. Також, можливо, хтось із наших читачів впізнає на фото своїх предків.

Джерело фото: www.picclickimg.com

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.