Створили перший гід українськими місцями Бреста

Створили перший гід українськими місцями Бреста

В інтернеті з’явився безплатний гід по місцях, пов'язаних із життям українців Бреста (Білорусь). Гід на громадських засадах створили українські активісти Білорусі.

Гід включає 80 пунктів і має три маршрути: великий маршрут містом, а також тури центром Бреста і Брестською фортецею.

Гід має аудіоверсію та текстовий варіант. І аудіогід, і тексти доступні трьома мовами: українською, білоруською, російською.

Гід безкоштовний, будь-хто може скористатися ним через мобільний додаток izi.travel або через сайт.

У кожному з 80 пунктів гіду користувача чекають цікавинки. Наприклад, можна дізнатись, чим вечеряли українські дипломати у день підписання Берестейського миру (дещо привідкриємо: супом з бичих хвостів та шербетом). Якими причудами запам’ятався берестейцям класик української літератури Олекса Стороженко та де вчився другий класик, поет Дмитро Фальківський. Де відпочивав президент УНР Андрій Лівицький та з ким із берестейців мала роман його донька…

Також користувача гіду чекає зустріч із Лесею Українкою та Тарасом Шевченком, всесвітньо відомими танцюристами Сержем Лифарем і Василем Авраменком, а також Романом Шухевичем і Павлом Чубинським, автором гімну «Ще не вмерла Україна».

Гід не тільки популяризує українські сторінки історії Бреста, але і вперше відкриває деякі з них. Серед унікальної, маловідомої інформації – діяльність українського антинацистського підпілля у Бересті. Також і праця українсько-польського театру у фортеці, з якого вийшов один із засновників театру імені Заньковецької Олександр Корольчук. Це й історія життя лідерки українського фемінізму Лідії Горбачової, авторки «Азбуки жіночого руху» (Львів, 1937). І історія співпраці українців та євреїв Берестя (завдяки якій, зокрема, вдалося добитися, аби за Польщею укази магістрату виходили не тільки польською, але і українською мовою).

 

Гід фортецею налічує 12 пунктів. Окремою метою було показати, що легендарна Брестська фортеця – це не тільки бойова слава. А ще й унікальний музей, де археологи розкопали три вулиці Галицько-Волинських часів. І Берестейський мир 1918 року, який вперше вивів Україну на міжнародну арену. І місце створення Української та Білоруської греко-католицької церкви. І концтабір для полонених із ЗУНР, а також тюрма, в якій відбував пожиттєве зневолення Степан Бандера.

Може виникнути питання: звідки на півдні Білорусі така багата українська спадщина? Брестська область – місце концентрованого проживання носіїв українських говірок (до слова, у гіді деколи використовуються діалектизми, аби дати слухачам уявлення про своєрідність місцевих діалектів). І коли в нашому регіоні відбувалося формування національної свідомості, багато жителів Брестчини усвідомили, що говорять по-українськи і сприйняли українську національну ідею. У 1897 році під час перепису більше 80% населення Брестчини назвали українську рідною мовою. У 1920-ті ці люди відкрили в Бресті українську школу та український банк. Багато з них, корінних, автохтонних українців, стали героями цього гіда.

У 1918-му Брестчина увійшла до складу УНР. А коли на українські землі прийшли більшовики, в Бресті, який на той час вже належав Польщі, оселилися багато емігранти з УНР. Про деякі з них теж можна дізнатися з гіда. Напевно, один із самих іменитих – заступник міністра шляхів, начальник Корпусу залізничної охорони та організатор виробництва бронепоїздів Армії УНР Іван Кобилко. У Бересті він відкрив будівельну фірму.

Наш гід містить 80 пунктів – і все ж не претендує на повноту. Це перша спроба представити деякі барви українського життя Бреста. Дослідження буде продовжуватися. Команда планує також створити гід українськими місцями Мінська. Крім того, незабаром у центрі Бреста силами активістів відкриється український культурний центр «Берестейщина» з експозицією, присвяченій історії місцевих українців.

Гіди можна відкрити за посиланнями, а також за допомогою QR-кодів:

Бересть: українські історії. Великий тур

Брестська фортеця: українські історії

Центр Берестя: українські історії

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі