Розповіли деталі про знахідку унікальних монет часів Київської Русі
У селищі Городниця Житомирської області археологи знайшли ще 6 срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного, які, на думку науковців, слід датувати між 1000-1019 рр.
Про це повідомив науковий співробітник Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров на своїй сторінці у Facebook.
Він називає знахідку «Городницький скарб».
«29 числа, тобто на наступний день, на місце знахідки скарбу виїхав керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас з групою археологів. На місці було проведено розкопки. Археологами була зафіксована пляма залишків ями і безпосередньо в ній, у результаті професійних розкопок, було знайдено залишки скарбу. Цей факт дозволив встановити, що скарб було закопано на невелику глибину близько 30 см. Про це та інше буде детальніше у археологічному звіті. Я встиг приїхав на розкопки вже з їхніми закінченням, щоби зафіксувати ще 6 віднайдених монет: 5 монет Володимира Святого та 1 Святополка Ярополковича», – зазначив він.
За його словами, першу частину скарбу знайшов місцевий мешканець за неочікуваних обставин, коли їхав на риболовлю і дорогою вирішив набрати кілька мішків піску для ремонтних робіт.
«Набрав два мішки, почав набирати третій – пісок почав згори сипатись й впало кілька срібників. Сергій побачив, що це монети, через окисли всі мали зеленуватий та коричневий колір. На деяких побачив тризуби», – розповів Олександр Алфьоров.
При цьому він додав, що після опису і передачі скарбу його відвезли під посиленою охороною поліції до Житомирського краєзнавчого музею на тимчасове зберігання. «Монети потребують негайного втручання реставраторів та консервації», – вважає він.
Як повідомлялося, у Городниці Житомирської області знайшли скарб національного значення – 32 срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного, що датуються 1000-1019 рр. Це перші монети Русі-України, на яких зображений Київський князь, а на зворотній стороні княжий знак – «тризуб у Володимира та двозуб у Святополка».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
