Джерело: Gazeta.ua

Народний комісар внутрішніх справ СРСР Микола Єжов 11 серпня 1937-го підписав наказ "Про ліквідацію польських диверсійно-шпигунських груп і організацій Польської військової організації". Почалася Польська операція НКВС. Арештовано 140 тис. громадян польської національності, 111 тис. були вбиті.

5 серпня 1937-го вважають початком так званого Великого терору. За два роки в СРСР заарештували не менше 1,7 млн людей. Більше 700 тис. з них були страчені. "Польська операція" – найбільша серед інших операцій того часу в СССР: німецької, румунської, литовської, естонської й фінської. Перед тим працівники НКВД вивезли до Казахстану 15 тис. польських і німецьких родин з прикордонних західних областей.

За даними перепису 1937 року, всього в СРСР проживали 636 220 поляків, з них в УРСР - 417 613, в БРСР - 119 881, в РРФСР - 92 0786. В Україні і в Білорусі більше двох третин поляків жили у сільських районах. Ще на початку 1930-х тут діяли понад 150 польських сільрад. Особливо багато поляків проживало у Кам'янець-Подільській, Житомирській та Вінницькій областях України. У РРФСР найбільша кількість поляків проживала у Ленінградській і Московській областях та в Західному Сибіру.

За наказом створювали особливий позасудовий орган - "двійку", в яку входила комісія Наркома внутрішніх справ СРСР і прокурор СРСР. Вводили "альбомний порядок" оформлення справ. Розгляд справ проводили заочно за списками, зшитими в альбоми. Найбільше постраждали представники польської діаспори, які працювали у військово-стратегічних галузях та польські культурні співтовариства.

Серед засуджених поляків був 4991 етнічний українець. Хоча ця операція і не була єдиним заходом НКВС національного характеру, вона відзначалася великими масштабами геноциду.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.