Луцький городовий на фото 1903 року

Джерело: Район.Історія

На одному з інтернет-аукціонів продають цікаву світлину, зроблену в одному із луцьких фотосалонів «Cabinet-Portrait» в далекому 1903 році, а точніше 24 вересня.

На представленій світлині – типовий луцький городовий початку ХХ століття.

Городовий або городовий поліцейський – це був нижчий чин міської поліції (міської поліцейської варти) на просторах Російської імперії в період із 1862 по 1917 роки. Такі посади були лише в містах і містечках, які мали свою поліцію, окрему від повітової.

Зі зворотного боку світлини є написи, що вказують на те, що чоловік на фото був луцьким городовим із 1903 по 1910 рік.

Написи зі зворотного боку світлини

Написи зі зворотного боку світлини

Також з довідкових джерел можна дізнатись, що городові набиралися з відставних солдатів і унтер-офіцерів за вільним наймом. Утримувалися коштом міського бюджету, тому не користувалися тими правами і привілеями, які надавалися державним службовцям.

Городові носили дві форми. Сіру форму цілий рік, і лише влітку білу. Були в них особливі знаки у вигляді контрпогонів (поперечні погони) з личками за званням, отриманого на дійсній військовій службі, і накладеним зверху подвійним помаранчевим шнуром відповідно поліцейського звання.

Ймовірно, що фото було зроблене влітку, бо бачимо, що луцький городовий у білій формі, крім того в однієї із жінок на фото в руках парасолька, яка має захищати від сонячних променів.

Світлина, яка була зроблена в одному із луцьких фотосалонів у далекому 1903 році

Світлина, яка була зроблена в одному із луцьких фотосалонів у далекому 1903 році

Отож влітку городові надягали світлу лляну гімнастерку без кишень, були підперезані ременем. Взимку вони носили суконні гімнастерки або двобортні мундири, чорні довгошерсті папахи, башлики, а іноді і кожушки. На головному уборі носили міський герб зі своїм службовим номером.

Городові захищали порядок в нашому місті, озброївшись револьвером і шашкою, для того щоб зупинити порушника чи попередити про небезпеку, також мали поліцейський свисток.

Цікаво, що в містах, де населення було понад 2000 чоловік, за законом від 14 квітня 1887 р належало мати не більше 1 городового на кожні 500 чоловік. На кожних чотирьох городових припадав один старший. На утримання городових виділялося: старшому не більше 180 рублів, молодшим не більше 150 рублів на рік, крім того по 25 рублів щорічно на обмундирування.

Постановою Тимчасового уряду від 6 березня 1917 царська поліція була ліквідована і «проголошена народна міліція». Посада городового перестала існувати. За радянської влади, аж до 1937 року, особи, що служили раніше городовими, були віднесені до категорії «позбавленців», і як наслідок обмежені в цивільних правах і повністю позбавлені виборчого права.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі