18 років тому відбулась найбільша в історії авіаційних шоу катастрофа
Найбільша в історії авіаційних шоу катастрофа відбулася 27 липня 2002 року на Скнилівському аеродромі під Львовом. Вона забрала життя 77 людей, з них 28 дітей.
Того дня на летовищі «Скнилів» - тепер Міжнародний аеропорт «Львів» - проходило святкування 60-ї річниці 14 авіаційного корпусу ВПС України. Пілоти демонстрували виконання фігур вищого пілотажу за чим спостерігали 10 тис. людей.
О 12:52 пілоти винищувача Су-27УБ завершували виконання фігури «коса петля», але літак пролетів на занадто малій висоті - зачепив дерево, руліжну доріжку та 2 інші літаки. Некерований Су-27 здійснив декілька обертів і впав на людей, які підійшли подивитися на маневри поближче. Окрім безлічі загиблих, було поранено близько 250 людей, за іншою версією понад 540. Пілоти встигли катапультуватися одразу після зіткнення.
Причиною трагедії назвали погану організацію, підготовку та проведення авіашоу. Пілотів Су-27 Володимира Топонара та Юрія Єгорова звинуватили у відхиленні від пілотного завдання та помилці у пілотуванні. Ті ж наголошували на поганій організації шоу та нестабільності літака. До того ж, виконувати маневри мали на літаку Міг-29, на якому тренувалися, але той не змогли перекинути з Івано-Франківська через погані погодні умови.
Врешті до відповідальності притягнули 10 осіб. Льотчики отримали 14 і 8 років ув'язнення. Мали виплатити значні компенсації за знищений літак. Згодом терміни покарання і суми виплат зменшили.
Родичам загиблих виплатили 10-100 тис. грн компенсації. Значно менші суми отримали поранені, хоча безліч із них залишились інвалідами і отримали важкі психічні травми.
У пам'ять про загиблих на території летовища звели каплицю, а на місці падіння літака - пам'ятник.
До Скнилівської трагедії найбільшою в історії авіаційних шоу катастрофою стало зіткнення над авіабазою Рамштайн у Німеччині 1988 року. Тоді у повітрі зіткнулись 3 італійські учбово-бойові літаки «Аермаккі», які впали на глядачів. Загинули 70 людей, 300 отримали поранення.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
