Джерело: Gazeta.ua

Концтабір «Бухенвальд» поблизу міста Веймар почав працювати 16 серпня 1937-го. Він став одним із найстрашніших, після Освенцима, таборів смерті Третього Рейху.

Офіційно Бухенвальд не мав статусу «табору смерті». Проте влітку 1937 року там почали знищувати людей. Табір мав 138 концтаборів-філій. Ув'язнених експлуатували і власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі.

Над в'язнями проводилося безліч медичних дослідів, більшість помирало болісною смертю. Ув'язнених інфікували висипним тифом, туберкульозом та іншими небезпечними захворюваннями. Хотіли перевірити дію вакцин проти збудників цих хвороб. Збереглася табірна документація по проведенню гормональних дослідів над гомосексуальними ув'язненими, тут їх «лікували».

Щомісяця в ньому гинули сотні, а часом тисячі в'язнів, котрі не витримували важкої праці, тяжких умов утримання, тортур і медичних експериментів. Найжорстокішою у поводженні з в'язнями була Ілзе Кох, дружина коменданта табору, прозвана за свій садизм Бухенвальдською відьмою. Вона любила бити в'язнів батогом і колекціонувала різні побутові речі, зроблені зі шкіри жертв своїх тортур. Вона мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали найбільш мистецькі татуювання.

За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тис. осіб і 56 тис. загинули. Переважна частина загиблих — євреї та політичні в'язні, військовополонені, цигани та гомосексуалісти.

Війська Третьої армії США 11 квітня 1945 року звільнили в'язнів нацистського табору Бухенвальд біля Веймара. Із того часу відзначають Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.