Прозоре «олександрійське» скло виготовляли у Єгипті

Джерело: Урядовий кур'єр

Міжнародна команда вчених з Данії та Німеччини застосувала новий метод аналізу ізотопів гафнію для вивчення складу так званого «олександрійського» скла, яке широко використовувалося в Давньому Римі і вважалося ідеальним. Дослідження вперше довело, що це скло вироблялося в Єгипті.

Чим прозоріше воно було, тим дорожче коштувало. У письмових джерелах воно згадується як «олександрійське скло». Наприклад, саме так воно названо в указі імператора Діоклетіана, який правив у IV столітті.
Чим прозоріше воно було, тим дорожче коштувало. У письмових джерелах воно згадується як «олександрійське скло». Наприклад, саме так воно названо в указі імператора Діоклетіана, який правив у IV столітті.

Про результати дослідження йдеться в журналі Scientific Reports, а коротко про неї розповідає Phys.org. Відомо, що скло дуже цінувалося в Давньому Римі. Скляна промисловість у цій державі перебувала на вкрай високому рівні. Зі скла виготовляли не тільки предмети побуту, а й прикраси.

Найціннішим, як не дивно, в той період часу вважалося безбарвне скло. Чим прозоріше воно було, тим дорожче коштувало. У письмових джерелах воно згадується як «олександрійське скло». Наприклад, саме так воно названо в указі імператора Діоклетіана, який правив у IV столітті.

Сама назва вказує на його єгипетське походження. Однак досі археологи не могли знайти жодного доказу цього. При розкопках в Єгипті ніколи не знаходили печі, в яких могло б виготовлятися прозоре скло.

При цьому на території сучасної Палестини такі печі були знайдені. Та й попередній аналіз артефактів показав, що скло було вироблено в країнах Леванту. Це регіон уздовж узбережжя Середземного моря, на території якого зараз знаходяться Ізраїль, Ліван і Сирія.

Там дійсно багато піску, який ідеально підходить для виробництва скла. Він містить таку кількість вапна, яке необхідно, щоб скло зберігало стабільну структуру. У Леванті виробляли прозоре скло, додаючи в нього марганець. Це була хороша продукція, але не ідеальна. Вона поступалася за якістю «олександрійському» склу.

Щоб розгадати давню загадку, дослідники застосували принципово новий метод. Вони провели аналіз артефактів, зіставляючи в них концентрацію ізотопів гафнію – рідкісного хімічного елемента.

Це остаточно дозволило розділити римське скло на два різних типи – «палестинське» і «олександрійське». Присутність ізотопів гафнію довело, що «олександрійське» скло дійсно виготовлялося в Єгипті, а не в Леванті.

Фото: Danish-German Jerash Northwest Quarter Project
Фото: Danish-German Jerash Northwest Quarter Project

«Ізотопи гафнію виявилися важливим індикатором походження осадочних відкладень в геології, тому ми очікували, що ізотопний аналіз дозволить ідентифікувати пісок, який використовувався при виробництві скла, – говорить співавтор роботи Чарльз Лешер з Університету Орхуса. – Це очікування було підтверджено вимірами, що свідчить про тісний зв'язку між археологією і геологією».

Більше того, вченим вдалося, нарешті, розкрити секрет ідеальної чистоти «олександрійського» скла. З'ясувалося, що єгиптяни при його виробництві додавали в склад не марганець, як в Леванті, а сурму. Саме це робило скло бездоганно чистим і, отже, найціннішим.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі