Письменники іноді вражають досить незвичними колами інтересів, які здатні надихнути їх на хороші тексти. Розповідаємо про шість хобі відомих авторів, про які ви могли не знати.

Скрапбукінг

Марк Твен любив вести скрапбуки — альбоми, які можна було самостійно оформлювати, вклеюючи в них картинки, вирізки, фото тощо. Але він найбільше ненавидів клей, який постійно висихав, псував папір та приносив загальну роздратованість. Тому у 1872 році Марк Твен вигадав скрапбук із самоклейкими сторінками, який він навіть запатентував. Винахід був прибутковим: цей один альбом приніс письменнику п’яту частину всього його доходу від книжок. 

Джерело фото: https://twain.lib.virginia.edu/marketin/scrpbook.html

Бджолярство

Сильвія Платт була донькою ентомолога, який спеціалізувався на джмелях. Їй подобалося спостерігати за бджолами, і разом з чоловіком Тедом Г’юзом вони завели собі вулик. В одному зі своїх щоденників Сильвія записала, що її, на відміну від Теда, бджоли майже не кусали. Своєму незвичному хобі письменниця навіть присвятила кілька віршів: наприклад, The Arrival of the Bee Box (букв. «Поява вулика») та The Beekeper’s Daughter (букв. пер. «Донька бджоляра»). 

Бджолярство, до речі, подобається і Нілу Ґейману. 

Археологія

Свого другого чоловіка Макса Меллована Агата Крісті зустріла в Багдаді, на місці руїн давнього шумерського міста Ур. Їй подобалося спостерігати за розкопками, і з часу, як вона вийшла за Макса заміж, вона супроводжувала його під час роботи, фотографуючи артефакти, реконструюючи віднайдені гончарні вироби та проводячи інвентаризацію знахідок. На офіційному сайті письменниці є примітка, що шість романів Агати були натхненні роботою на розкопках, серед них «Смерть на Нілі» і «Багдадські зустрічі». 

В архіві британського музею можна знайти фотопідтвердження тих часів:

Створення іграшок

Дитячий автор та ілюстратор Моріс Сендак («Там, де водяться диковиська») раніше створював іграшки. Він спроєктував цілу низку дерев’яних ігрових коробочок, які, однак, так і не стали масовим продуктом: виготовлення подібних іграшок було дуже затратним, а замінити дерево на пластик Моріс був категорично проти. Згодом Морісу запропонували роботу оформлювача вітрин одного іграшкового магазину F.A.O. Schwartz — і саме там він остаточно закохався в дитячу літературу та вирішив писати її й сам. 

Біг

У 33 роки Харукі Муракамі почав бігати. Це хобі стало для нього розрадою: під час бігу письменник очищає думки і має можливість справді побути на самоті з собою. Муракамі настільки любить бігати, що в 1983 році навіть ризикнув пробіги увесь маршрут з Афін до Марафона. Щомісяця він пробігає понад 250 км. Завдяки таким заняттям спортом письменнику вдалося кинути палити — і до того ж це чудова противага сидячій письменницькій роботі. 

Про своє захоплення Муракамі написав нон-фікшн «Про що я говорю, коли говорю про біг».

Колекціонування дивних вінтажних фото

Ренсом Ріґґз, автор серії книг «Дім дивних дітей» колекціонує чудернацькі вінтажні фото. Старі фотокартки незнайомих йому людей якраз і надихнули письменника на творчість; історію з книг про «Дім дивних дітей» він почав писати, розглядаючи ці світлини та вигадуючи, що могло бути з їхніми героями. З 11 років Ренсом обходив блошині ринки та секондхенди у пошуках таких речей. На сайті письменника можна знайти розділ з фото, які йому подобаються, але які поки не опубліковані в його книжках: