Віднайти невідомі ретро світлини і гарної якості з міста Луцька є справжнім успіхом, і сьогодні хочемо поділитись із нашими читачами гарною знахідкою.
До вашої уваги фото, які були зроблені в Луцьку впродовж 1933-1939 років. На жаль, поки не відомо імен людей, які є на фото, проте усі вони у міжвоєнний період проживали в місті Луцьку. Більшість кадрів зробили місцеві фотографи, які часто ловили своїми об’єктивами перехожих.
В одній із попередніх публікацій Хроніки Любарта вже розповідали про фотосалони, які колись існували у місті Луцьку.
Локації здебільшого відносяться до сучасного центру міста, а це вулиця Ягеллонська та Театральний майдан. На окремих кадрах можна розгледіти вивіски на польській мові.
Всі фото зроблені вздовж вулиці Ягеллонської, в основному це теперішня вулиця Лесі Українки. Деякі фото - біля православного собору.
Луцькі кав’ярні
Прогулюючись вулицями міста лучани могли завітати до таких закладів, як кав’ярні «Італія», «Вікторія», «Ренесанс», ресторани «Під стріхою «Подолянка», «ДУДІ», бар «Польський». Часто назви кондитерських носили прізвища їх власників, таких як «Кондитерська Розаліні», «Кондитерська Нажимського» та просто «Турецька кондитерська».
Зарплатні лучан у 1939 році
Для того, щоб краще уявити, як жили тогочасні лучани, а також волиняни розповімо трішки статистики та цін, станом на початок 1939 року. Нагадаємо, що у 1921-1939 роках Луцьк був у складі Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Усі обрахунки та виплати здійснювались в національній валюті – злотому.
Так, середня пенсія чоловіків була 102,77 злотих, а жінок майже в два рази менша – 53,32 злотих. Взагалі зарплатні були дуже різні. До прикладу, президент країни отримував – 5000 злотих, міністри та генерали – 1000-2000 злотих, суддя отримував 1000 злотих. Директор школи теж був серед елітних професій, тому міг отримувати зарплату від 450 до 750 злотих. Професор університету міг розраховувати на місячну оплату у розмірі від 750 до 1000 злотих. Як бачимо освітяни заробляли досить не погано.
90 років тому лікар на Волині отримував зарплатню в розмірі близько 400 злотих, а звичайний вчитель в школі в два рази менше – 160 – 260 злотих. Зарплатня листоноші була біля 200 злотих, така сама була у водія потяга. Звичайний робітник отримував 130 злотих. Найменше заробляли сезонні працівники та ті, хто працював погодинно. До речі, до початку Другої світової війни жінки заробляли на 60% менше ніж чоловіки.
Ціни 90 років тому
Для того, щоб ви можна було краще уявити, як жили лучани 90 років тому, ми також відшукали ціни тих років.
До прикладу, м’ясо коштувало – 1,5 злотих, масло – 3,98 злотих за кілограм.
Якщо ви хотіли б зайти в місцеву ресторацію вдвоє, то обід на двох коштував 15-25 злотих, проте були і звичайні їдальні, де обід вартував 2-3 злотих на особу.
Квиток на літак із Варшави до Амстердаму був 233 злотих, а до Берліну – 133 злотих, а до Львова всього 50.
Найдешевше авто обійшлось би вам у майже чотири тисячі злотих. Літр бензину – 0,6 злотих. Оренда житла від 30 до 100 злотих в місяць.
Якщо ви хотіли піти в один із місцевих кіно, то квиток на сеанс коштував – 0,4 злотих.
Літо було як зараз періодом відпусток, проте подорож в далекі краї могли собі не всі. Путівка до європейської країни була в районі 350-500 злотих на особу. На популярний курорт, в Закопане – 80 злотих на особу. Найдешевші путівки були на Полісся, тому туди часто їхала молодь.
В наступних публікаціях будемо далі знайомити вас із цікавими фактами життя лучан у різні десятиліття ХХ століття.
Фото із Хроніками Любарта поділився Максим Хорев. Фото публікуються вперше.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
