Депортацію народів влада пояснювала "неблагонадійністю", превентивними заходами, участю у бандформуваннях, належністю до інститутів старого ладу. У цьому звинувачували жителів коаїн Балтії, Західної України, Білорусії та Молдови.

Напередодні Другої світової війни депортовували поляків, німців, корейців, іранців, курдів. Усього виселили понад 200 тис. людей.

"Усі ешелони, на яких вивозили корейців, складалися з товарних вагонів. Один ешелон у середньому з 50-60 вагонів - людських і товарних. Тільки супровід - працівники органів НКВС і міліції - їхали у класних вагонах. У товарних вагонах не було жодного вікна, тільки двері. Коли вони зачинялися, у вагоні наставала непроглядна темрява. Та й іззовні ніхто не знав, що везуть, кого везуть у цих вагонах - худобу чи людей. І тому його так і прозвали "Чорна скриня", - пише Угай Дегук у своєму романі "Обручка".