Сьогодні в рубриці #(не)відомі волиняни розповімо про постать відомої письменниці польського походження Єви Фелінської. Народилась вона не на Волині, проте присвятила нашому регіону значну частину свого життя.
Єва Фелінська народилась 26 грудня 1793 року на хуторі під назвою Узнога, що в Слуцькому повіті Мінської губернії. Фелінські були шляхетською родиною, проте не дуже заможною.
Її батьком був новогрудський адвокат Зигмунд Вендорфф, а матір’ю ― Софія Сагайло. На жаль, після смерті батька, Єву віддали на виховання до родичів у сусіднє село.
Коли дівчині вісімнадцять років, вона вийшла заміж. Обранцем став Герард Фелінський, власник маєтку у Воютині на Волині. Тоді це територія Луцького повіту Волинської губернії. Єва народила десять дітей, проте четверо з них померло у ранньому дитинстві. Всього в родині зростало троє доньок та троє синів. Поміж дітей Єви Фелінської варто згадати Зигмунта Фелінского,
архієпископа Варшави, святого Римсько-католицької церкви та доньку Пауліну, дружину художника Адама Шемеша.
Портрет Єви Фелінської. lh3.googleusercontent.com
Портрет Єви Фелінської, XIX ст.
В 1833 році, після смерті чоловіка, Єва Фелінська переїхала до міста Кременця. Там вона стає секретарем Співдружності створює відділення організації «Жіноча громада». Але в 1838 році Єва Фелінська була арештована російської імперської владою. Її було заслано до Березово Тобольської губернії. Пізніше її перевели до міста Саратова, де вона перебувала до 1844 року. У Саратові жила донька Пауліна і засланий зять Адам Шемеш.
На жаль, під час пологів донька Фелінської помирає. І Єва Фелінська береться за виховання свого онука Павлика. Разом із ним вона переїздить на Волинь у маєток в Воютині.
Варто сказати, що Єва Фелінська залишила великий творчий спадок своїм нащадкам. Активний період випав на час заслання. Саме там вона написала
«Щоденник…», що був опублікований вперше в 1846 році у віленському журналі «Athenaeum». В 1852-1853 рр. побачили світ її спогади «подорожі» в Сибір. Цікавими є повісті «Герсілія» (1849), «Пан депутат» (1852), «Племінниця та тітка» (1853), «Спогади про життя» (1856).
Померла Єва Фелінська 20 грудня 1859 року в маєтку на Волині.
Портрет Єви Фелінської, 1900 р.
Також хочеться згадати цікавий факт з життя родини Єви Фелінської згадує її син Зиґмунт Щенсний Фелінський, Варшавський архієпископ, святий Римо-Католицької церкви. В своїх мемуарах він пише, що Чудотворна ікона Ісуса Хреста в селі Лисин (зараз Демидівський р-н, Рівненської області) зцілила його сестру, доньку відомої польської письменниці Єви Фелінської – Пауліну, яка була тяжко хвора. Нічого не могло врятувати дівчинку, але Єві Фелінській розповіли про чудодійну ікону і місцевого пробоща Домініка Завадського, який зцілює від недуг. Після кількох відвідин Лисинського костелу і молитв Завадського, дівчинка стала здоровою. Після цього родина Фелінських, була частими гостями в костелі. На жаль, святиня була знищена в 1943 році і більше не відновлювалась.
Костел в селі Лисин, Демидівського району, ХІХ ст.
За посиланням в електронній бібліотеці Polona можна прочитати в оригіналі книги Єви Фелінської.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
