Під час розкопок у Бродах виявили рештки споруди вірменського кварталу
У Бродах археологи завершили дослідження підземних аркадних склепінь давньої забудови, які розкопали робітники під час будівницва у центрі міста. Виявлена споруда належить до кінця XVIII-початку XIX ст., під час її вивчення історики натрапили на залишки ще давнішої будівлі XVII-XVIII ст., яка, ймовірно, належала до вірменського кварталу.
У найстарішій ділянці історичного міста Броди на Львівщині на вул. Вірменській, 4 підприємець Роман Вовдзя почав роботи з реконструкції громадських вбиралень. Їх звели ще в радянські часи, але вони давно не функціонували за призначенням. За проєктом забудовник мав відновити вбиральні, а окрім того, добудувати торгово-офісний центр.
Коли робітники викопали котлован, вони натрапили на давні аркові склепіння з кам’яною кладкою, шо свідчить про давню забудову. Обласний департамент архітектури та містобудування надіслав міській раді листа з вимогою припинити роботи через те, що будівництво в історичному ареалі не погодили з органами охорони культурної спадщини. Міська рада 15 квітня підтвердила, що роботи зупинили. 18 травня археологи розпочали свої дослідження.
Науковий співробітник науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Олександр Сілаєв розповів, що це давня споруда кін. XVIII-поч. XIX ст. у вигляді аркади довжиною 18,5 м з п'ятьма арками. Стіни товщиною близько метра. Це є фундамент несучої стіни старого будинку, а не підвальні приміщення, як припускалося раніше. Дослідник пояснює, що внутрішнє заповнення цих приміщень було зруйноване пожежами у XIX столітті. А під час будівництва вбиралень у 80-х роках XX століття практично повністю вся внутрішня ділянка була зруйнована. Єдиний збережений шар – у метровому прошарку біля стіни. Власне там історики знайшли монети середини XVIII століття, люльки, багато кераміки, скло, кахлі, які датуються цим періодом.
«Крім того, коли ми докопалися вглиб, у підніжжі арки ми зафіксували споруду ще давнішого періоду – кінця XVII - середини XVIII cт., найімовірніше, дерев’яну, з глиняною підлогою, яка була зруйнована в кінці XVIII ст. Можливо, це є рештки забудови вірменського кварталу», – розповів Олександр Сілаєв.
Спочатку у Бродах на цьому місці був вірменський квартал, згодом – єврейський. Є інформація, що на цій території у 1844 році була розташована єврейська молитовна школа. На кадастровому плані того періоду вона позначена як Betschule (німецькою молитовна школа). Досліджувана стіна може бути крайньою стіною цієї будівлі.
Віднайдені під час розкопок артефакти передадуть у Бродівський історико-краєзнавчий музей.
«Є деякі цікаві предмети, які після вивчення і обстеження будуть передані до музею. Можливо, зробимо окрему виставку по цих перших розкопках середмістя. Цінним є те, що з'явилося певне уявлення на прикладі цієї невеличкої дослідницької ділянки, як будувались Броди, горіли в пожежах (археологи наштовхнулися на сліди двох пожеж різних періодів). Цікавим є культурний шар у цьому місці, де не було пошкодження будівельними роботами», – зазначив директор Бродівського музею Василь Стрільчук.
Додамо, що забудовник Роман Вовдзя розпочав роботи, не дочекавшись досліджень археологів і дозволу від Мінкульту, заливши бетонну кладку в котловані. Цим він трохи ускладнив роботу дослідникам. Але, як з’ясувалося, так він зробив на вимогу місцевої влади укріпити стіну через просідання дорожнього полотна і загрозу обвалу дороги. За висновками археологів, до проекту є зауваження щодо висоти першого поверху, його треба змінити, щоб він не зруйнував давню кладку. Підсумки своїх досліджень археологи передадуть у департамент архітектури ЛОДА, а вже від його висновків та Міністерства культури залежатиме, чи підприємцю дозволять продовжити будівництво.
Броди – давнє історичне місто, засноване в XI столітті. Вперше згадується у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха. Сучасне середмістя розбудували в XVI- XVII століттях за концепцією «ідеальних». Місто внесене до переліку історичних населених пунктів України. І це фактично перші археологічні дослідження під час будівництва в його середмісті.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
