Митрополита та українського просвітителя за наказом Катерини ІІ замурували у фортеці
Митрополит Ростовський та український просвітитель Арсеній Мацієвич помер замурованим заживо у Ревельскій в'язниці-фортеці 28 лютого 1772 року. Він звинувачував імператрицю Катерину II у порушенні прав церкви.
Захопивши владу, володарка почала вилучати церковні землі у державну власність та ліквідовувати православні монастирі. Арсеній відкрито виступив проти. У Ростові оголосив анафему на "насильствующих и обидящих святыя Божий церкви", мав на увазі імператрицю та членів Святійшого Синоду - органу, що розпоряджався церковними справами імперії. 1763-го написав туди звернення, де висловився проти розпоряджень правительки. 14 квітня того ж року суд при Синодові постановив заслати митрополита в Архангельську єпархію, в Миколаївський Карельський монастир. Церемонія зняття сану проходила у Московському кремлі, в церкві Трьох Святителів.
За декілька років вилучення церковних земель стало масовим та перетворилося на так звану секуляризаційну реформу. 1767-го засуджений митрополит виступив проти цього ще палкіше. Заявив, що імператриця посіла престол неправдою. Донос на старця надіслали монах монастиря та солдат. Його розглянула сама Катерина. За її наказом митрополита доправили до Архангельської губернської канцелярії, де відбувся черговий суд, що врахував і справу 1763-го.
За "оскорбление Ея Величества" митрополита назвали "достойным истязания и лишения жизни". Позбавили чернецтва. В останній момент Катерина II "змилостивилась" і наказала кинути 70-річного чоловіка в сирий ревельський каземат - нині у Талліні, Естонія. Старцю дали прізвисько Андрій Брехун. На стіні камери повісили портрет при всіх митрополичих регаліях. Камеру замурували цеглою, мала лише віконце, в яке просовували одяг та їжу.
Після смерті владики на стіні каземату знайшли напис, надряпаний цвяхом: "Благо мне, яко смирилъ мя еси". З 1918-го вважається священномучеником. 14 липня 2004 року на Помісному соборі УПЦ Київського патріархату в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі його причислили до сонму святих.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
