Після підпалу рейхстага 28 лютого 1933-го президент Німеччини Гінденбург підписав указ "Про захист республіки", яким відмінялись всі основні громадянські свободи. Канцлеру Адольфу Гітлеру надані додаткові повноваження.

На президентських виборах 1932-го у другому турі Гінденбургу вдалося одержати 19,36 млн. голосів (53%) проти 13,4 млн. (36,8%) голосів, поданих за Гітлера, і знову стати рейхспрезидентом. Прибічники нацистів розгорнули хвилю терору проти комуністів і соціал-демократів, викликавши реакцію у відповідь. Країна опинилася на межі громадянської війни.

У приміщенні парламенту виникла пожежа. В організації звинуватили комуністів. Наступного дня президент Гінденбург підписав закон "Про захист народу і держави". Гітлер обмежив громадянські свободи і заборонив діяльність КПН. Штурмові загони СА і СС отримали статус державної поліції.

У присутності депутатів рейхстагу, вищих чинів армії та держави престарілий президент зачитав декларацію, в якій підтвердив, що повністю довіряє Гітлеру. Знищення конституції, демократії та громадянських свобод відбувалося відповідно до закону і зі схвалення глави держави.

Після смерті Гінденбурга Гітлер став одночасно главою держави і верховним головнокомандувачем зі збереженням посади рейхсканцлера. У його руках зосередилася вся верховна влада у державі.