Пізніше, представниками Російського православ’я у Жидичині крипта з похованнями була забетонована і забута.І лише після того як древній Миколаївський храм повернувся у відання Православної Церкви України, дослідження древньої історії обителі знов стало актуальним, а пошанування святих мощей – просто необхідним, – повідомляють на сторінці Чернецтво Волині у фейсбуці.

«Волонтерами Жидичин Центр разом з братією монастиря був наведений лад у древній монастирській усипальниці. Відтепер щодня над тілами померлих звершується чернеча заупокійна молитва. Усі, хто любить свою країну та історію має змогу спуститися у крипту аби пошанувати пам’ять священнослужителів та будівничих Жидичинського монастиря і власне тих, хто відбудовував цю святиню», – йдеться у дописі.

Свято-Миколаївський храм постійно відкритий для відвідувачів. Відтак, кожен охочий має унікальну можливість відчути тишу і спокій древньої монастирської усипальниці.

Довідка: Свято-Миколаївський Жидичинський монастир - один з найдревніших монастирів Київської Русі й, за деякими даними, був заснований ще до хрещення Русі - в ІХ-Х ст.  У ХVII ст. за своїм значенням монастир вважався другим після Києво-Печерської лаври. Від древніх часів збереглися пам’ятки національного значення: Палац митрополита, Миколаївська церква й дзвіниця. До монастиря приїжджав король Данило Галицький та інші європейські монархи. Опікувався обителлю князь Микола Святоша, який першим з руських князів прийняв чернецтво і став відомим святим.