Іржаві контейнери та «совєтські» павільйони Старого ринку: місце, де зупинився час
Іржаві контейнери, встановлені у 70-тих роках павільйони, електростанція: вигляд з «Старого ринку» на історичний замок Любарта.
«ВолиньUA» передало атмосферу, яка панує на «Центральному ринку».
Час зупинився, або ж він безжальний до «Старого ринку». По суті ринок виник у 70-ті роки минулого століття, коли Луцьк мав менші масштаби як обласний центр. На болотистому лузі «совєти» облаштували торгові ряди та збудували павільйон, який зберігся у «всій своїй красі» до наших днів.
Фанатам часів радянщини він - як пам’ятка архітектури, але для сучасної молоді нічого більше, як шанхай.
«Старий ринок» сьогодні по-тихеньку відживає своє. Все менше і менше стає торгівельних точок з одягом, ближче до мурів величного замку Любарта, все більше закритих контейнерів, все частіше можна побачити вивіску – продається. Правда, кому знадобиться іржава, гнила груда металу? Нікому, або ж пошановучам антикваріату.
«Старий ринок» - як пам’ятка часів 90-тих, там досі функціонують забуті у часі наливайки, а у м’ясному відділі поряд із продажем м’яса досі працює туалет, де, для повноти сервісу, ще й готують каву. Все, як кажуть, для людей.
«Старий ринок» - це місце, де санітарія міцно дрімає, і це, як не дивно, влаштовує покупців. А ще більше продавців та «збирачів» данини від «Облспоживспілки».
«Старий ринок» - це місце, де люди торгують на вулиці, мерзнуть у морозні дні, а зігріваються прямо на робочих місцях, вживаючи по сто грам чогось міцнішого за чай чи каву. Місце, де дотримуються всіх свят і святкують їх з точністю до календарних днів. Окрім понеділка.
«Старий ринок» - це місце, де «Облсопживспілка», не вклавши власного капіталу, роками наживалась на підприємцях. Згодом, для «замилювання» очей, робила оновлення рядів. Хоча і в той час зуміли вимагати кошти від підприємців. Але підприємці ринку – це як віддані фани. Їх чим більше зажимали у фінасові лещата Горгут і Ко, тим вони все більше ідеалізували його постать.
Ринок за десятки років для багатьох став звичкою, де можна ще й поспілкуватися із продавцями, які фактично стали друзями, кумами, родичами.
«Старий ринок» лишається у пам’яті багатьох як місце першого стартапу і перших кроків у веденні бізнесу, так і місцем повних розчарувань.
«Старий ринок» - це вже історія, яка залишить у багатьох в пам’яті як хороші, так і погані враження.
Лучани заслуговують кращого, більш сучасного, більш культурного і цивілізованішого місця для відпочинку. Зміна «Старого ринку» - це поштовх у майбутнє. Не біймось змін, біймось застою!
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
