Рятівник нації став її ворогом. Історія засновника Renault

Джерело: Gazeta.ua

12 лютого 1877-го народився французький підприємець, винахідник, один із засновників автомобільної компанії Renault - Луї Рено.

З дитинства Луї Рено весь вільний час проводив у механічних майстернях, які знаходилися по сусідству. У 21 рік він побудував свій перший автомобіль. Куплений триколісний De Dion-Bouton Рено переробив на чотириколісний. Машину він назвав Voiturette - "Кошик". Саме вона принесла йому перший комерційний успіх, Рено отримав 12 замовлень.

 

Через рік Луї разом із братами Фернаном і Марселем заснували фірму Societe Renault Freres - "Компанія братів Рено". Фернан займався комерційними питаннями, Марсель брав участь у гонках, а Луї конструював машини.

На початку ХХ ст. компанія була серед лідерів автомобілебудування. Вона займалася випуском простих сімейних автомобілів, представницьких лімузинів, сільськогосподарської техніки, промислових і суднових механізмів.

У роки Першої світової війни заводи Renault випускали авіадвигуни, боєприпаси і військову амуніцію. У вересні 1914-го на таксомоторах Renault здійснювали доставку підкріплення з Парижа до Марні. Завдяки цьому зупинили німецький наступ на французьку столицю.

Через економічну кризу в 1930-х Рено знизив зарплату, що призвело до масових виступів робітників. Для їхнього придушення він залучив поліцію. 1939-го на Берлінському автосалоні винахідник зустрівся з Гітлером і обмінявся з ним рукостисканням.

Після початку Другої світової війни і захоплення Франції німцями ключові посади у Renault зайняли фахівці Daimler-Benz, а заводи поставляли техніку німецькій армії. 1942-го 80% виробництва знищили в результаті бомбардувань англійською авіацією.

У цей період у Луї Рено розпочалася афазія - втрата мови і здатності писати. Лідери французького Опору оголосили Рено ворогом нації. 1944-го після звільнення від німецької окупації Рено здався владі. Його посадили у в'язницю. Там він піддався побоям, у результаті чого помер. Компанію Renault націоналізували.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі