120 років тому створили Революційну Українську Партію
Революційну Українську Партію створили у Харкові 11 лютого 1900 року. Стала першою політичною партією в українських землях, що перебували під владою Російської імперії. Завершила культурницький етап українського національного відродження.
Підпільна організація об'єднала навколо себе свідому модоль, виховану на традиціях українофільства. Співзасновниками стали студенти Дмитро Антонович - син видатного українського історика та одного з творців громадівського руху Володимира Антоновича, Микола Русов, Опанас Андрієвський, Левко Мацієвич та інші. Ідеологом партії став адвокат Микола Міхновський. Саме він, за дорученням партійців, підготував промову "Самостійна Україна", яку згодом виклав на брошурі як програму партії.
"Потомство Павлюка, Косинського, Хмельницького й Мазепи вже збавлене права мати свою літературу, свою пресу: йому загадано навіть у сфері духовій працювати на свого пана. Таким чином українська нація платить "данину" не тільки матеріяльними добрами, але навіть психіку та інтелект її експлуатують на користь чужинців. І не тільки панує над Україною цар-чужинець, але й сам Бог зробився чужинцем і не вміє української мови.
Просвіта занедбана, культура знівечена і темрява панує скрізь по Україні, і через 247 років по Переяславській конституції "вільний і рівний" українець відіграє ще гіршу ролю ніж колишній раб, бо в раба не вимагали принаймні інтелектуальної "данини", бо від раба не вимагали любови й прихильности до своїх гнобителів, бо раб розумів свій гніт, українець же тільки відчуває його. Така то є логіка подій і такі її наслідки.
І от посеред таких лихих обставин ми зійшлися докупи, ми згромадилися в одну сім'ю перейняті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть наповнили народню душу, і хай навпаки логіці подій ми виписали на свому прапорі: "Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі". Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтеліґенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої і безпощадної", - окреслював він кордони України, її права та завдання для молоді на майбутні десятиріччя.
Установчий з'їзд РУП наприкінці 1902-го затвердив 6 партійних комітетів: Київський, Харківський, Чернігівський, Полтавський, Лубенський і Кубанський. Створили партійці й друкований органі - газету "Гасло". Друкувалися під псевдонімами через пильність царської жандармерії.
Приблизно в цей же час партійці визнають брошюру Міхновського надто радикальною. Деякі члени наголосить, що відсутня програма внутрішнього ладу та економічного життя майбутньої держави. Саме тому партія відмовиться від неї. Створить власну програму в основу якої ляже автономія України у межах Російської імперії - вимога, що об'єднає більшість українських політичних партій початку XX ст. Міхновський вийде з РУП та створить власну Українську Народну Партію, яка залишиться на позиціях незалежності. Згодом на основі РУП постануть й інші політичні партії.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
