Джерело: Gazeta.ua

29 січня 1860-го народився письменник і драматург Антон Чехов. Він - єдиний російський класик, який не написав жодного роману. Всього ним було створено близько 900 творів. Найвідоміші - оповідання "Палата № 6", "Людина у футлярі", "Дама з собачкою", повість "Драма на полюванні", п'єси "Вишневий сад", "Три сестри", "Чайка".

Пропонуємо цікаві факти з його біографії.

1.Він народився в Таганрозі. Тоді місто належало до Катеринославської губернії. Більшість населення тут розмовляла українською. Прадід письменника був кріпаком, а дід зумів доробитися так, що викупив себе і свою родину з кріпацтва. Казав:

"Я глибоко заздрив панам. Не тільки їхній волі, а й тому, що вони вміють читати".

"Я настоящий малоросс, я в детстве не говорил иначе, как по-малороссийски", — заявив Антон Чехов 1892 року в бесіді з Максимом Горьким.

2.Літні місяці 1888—1889 років Чехов проводить в Україні, під Сумами, на дачі Лука. Подорожує Сумщиною і Полтавщиною, навіть збирається назавжди оселитися в Україні. Друзям пише: "Кроме природы, ничто не поражает меня так в Украине, как общее довольствие, народное здоровье, высокая степень развития здешнего мужика, который и умен, и религиозен, и трезв, и нравственен, и всегда весел и сыт".

Він відвідує Харків, Одесу, Львів. В останньому купує Шевченкового "Кобзаря".

3.Чехов закінчив медичний факультет університету, працював земським лікарем.

"Медицина — моя законна дружина, а література — коханка", — говорив він.

1892-го Чехов перебирається до Мелехово під Москвою, щоб спокійно працювати на природі. Однак так не виходить. Із перших же днів усі дізнаються, що Чехов лікар. Жінки й діти від ранку стоять під вікнами. Привозять хворих на возах, і забирають письменника до недужих. Коли спалахує епідемія холери, Чехов відкриває лікарську дільницю. За два роки приймає 1500 хворих, від грошей відмовляється. На його кошти в Мелехово і двох сусідніх селах зводять школи для селянських дітей. У своєму щоденнику записав: "Добре б, якби кожен з нас залишав по собі школу чи колодязь, чи щось інше, щоб життя не минало і не йшло у вічність безслідно".

4.Улітку 1890 року Антон Чехов відвідав острів Сахалін. До Москви повертався пароплавом через Цейлон. Там придбав пару сірих мангуст. Самця назвав Сволочь, самицю – Омутова, як популярну тоді театральну актрису.

"Якби ви знали, яких милих звірят я привіз із собою з Індії! – пише драматургу Івану Леонтьєву. – Завбільшки з середнього віку кошенят, дуже веселі й спритні. Їхні властивості: відвага, інтерес і прихильність до людини. Не бояться нікого і нічого. Сміливо виходять на бій з гримучою змією – і завжди перемагають. У кімнаті немає жодного вузлика і згортка, якого б вони не розгорнули. Коли зустрічають кого-небудь, одразу лізуть подивитися в кишені: що там? А якщо залишаються в кімнаті наодинці, починають плакати".

В іншому листі дає таку характеристику: "Це покруч пацюка з крокодилом, тигром і мавпою".

5.Невелика розповідь стає основним та улюбленим жанром Чехова. А вміння сказати багато "на малому просторі" — особливою рисою чеховської творчості. Його вислови: "Стислість — сестра таланту", "Мистецтво писати — це мистецтво скорочувати", "Писати талановито, тобто коротко", "Умію коротко говорити про довгі речі".

6.За публікацію твору "Лист до вченого сусіда" в журналі "Стрекоза" (березень, 1880) А.П.Чехову видали гонорар -5 копійок за рядок. А ось за п'єсу "Вишневий сад" видавництво "Знання" в 1904 році запропонувало письменникові величезну суму – 5000 рублів.

7. Людина без селезінки, Брат мого брата, Лікар без пацієнтів, Антоша Чехонте, Кропива, Шиллер Шекспіровіч Гете – це псевдоніми Антона Павловича Чехова. Усіх їх налічується близько пів сотні.

8.Навіть у Шрі-Ланці є музей А.П.Чехова. Під час переїзду з Сахаліну до Одеси, письменник на кілька днів затримався в Коломбо, в готелі "Гранд Ориенталь готель". Це було у1890 році. У номері, де жив Чехов, навіть збереглася обстановка того часу.

9.Чехов дружив з різними представниками української інтелігенції, наприклад, з актрисою Марією Заньковецькою, яка вважається головним прообразом Ніни Зарічної з "Чайки". Антон Чехов вважав її талант "страшною силою".

10.Порушуючи закони Російської імперії, Чехов розсилав друзям і знайомим зарубіжні випуски української літератури, заборонені в Росії Емським указом: "Вельмишановний Павло Федорович, надсилаю Вам для бібліотеки трохи книг і, між іншим, три номери львівського журналу "Літературно-науковий вісник". Так як малоросійські журнали, що видаються в Австрії, наскільки мені відомо, не пускаються цензурою в Росію, то доведеться ці три номери тримати в бібліотеці під забороною" (Лист П. Ф. Іорданову).

11. Майбутній перший президент Української республіки М. Грушевський друкував переклади чеховських творів в журналі "Літературно-науковий вісник". Це були сім оповідань у січні 1899 і сім гуморесок в березні 1902. А в 1904 році у Львові був опублікований збірник оповідань "Змори" в перекладі його дружини Марії Грушевської, чиї переклади Чехов особливо цінував: "Сердечно дякую за надіслані переклади моїх творів. Будьте люб'язні, напишіть пані М. Грушевській, що, наскільки я розумію, переклади зроблені нею дуже добре, якби я знав її адресу, то поспішив би подякувати її самій" (Лист А.Є. Кримському).

13.Письменник збирав цікаві прізвища, а потім використовував їх у своїх розповідях. Наприклад, Чимша-Гімалайський, Проптер, Трахтенбауер, Розалія Йосипівна Аромат, Свінчутка, Зевул та інші.

14.Неодноразово Чехов мав намір одружитися, але весілля скасовувалося кожного разу, коли він висловлював майбутній дружині свої умови. Ось як він сформулював їх в одному з листів приятелю: "... вона повинна жити в Москві, а я в селі. Я буду до неї їздити. Щастя ж, яке триває щодня від ранку до ранку, я не витримаю ... ".

15.У вересні 1898 року Чехов познайомився з актрисою МХАТу Ольгою Кніппер, яка грала в його п'єсах головні ролі. Йому було 38 років, їй щойно виповнилося 30. Одружилися 1901-го. Вона грала в Москві, він — лікувався в Ялті.

"Якщо ми тепер не разом, то винні в цьому не я і не ти, а біс, що вклав у мене бацили, а в тебе любов до мистецтва, — утішав він її. — Якби ти жила зі мною в Ялті всю зиму, то життя твоє було б зіпсоване, і я відчував би каяття совісті..."

За час шлюбу написали одне одному по 400 листів. В Ольги було два викидні, після чого вона не змогла більше мати дітей. Чехова вона пережила на 55 років.

16.Чехов входить до трійки світових письменників, яких найбільш екранізують. Перше місце у Вільяма Шекспіра (768 екранізацій), а друге місце Чехов розділів з Діккенсом (по 287 екранізацій). Він єдиний російський письменник, який потрапив до "десятки" рейтинга.

17.У письменника була ціла "бібліотека" записників. Крім чотирьох основних, були щоденник, записна книжка з рецептами ліків для хворих, адресна книжка, садова книжка, ділова, опікунська книжки.

18.Чехов дуже любив такс, навіть його знаменита "Каштанка" - це "помісь такси з дворняжкою", і Чехов дуже суворо вичитував ілюстратора, який намалював Каштанку "бульдогом замість такси". Трохи пізніше Чехов завів своїх власних такс - чорненького Брома Ісаєвича і руду Хіну Марківну (бром і хіна - найпопулярніші ліки того часу). У його брата Михайла також була такса на прізвисько Йод. Доньку Хіни і Брома звали Селітрою.

Антон Павлович годинами розмовляв зі своїми таксами, писав їм листи з-за кордону, передавав привіти, роздаровував всім знайомим цуценят.

"Люблять гуляти по полю і лісу, але не інакше, як з нами. Лупцювати їх доводиться майже щодня; хапають хворих за штани, сваряться, коли їдять тощо. Сплять у мене в кімнаті", - писав знайомому.

19.Чехов помер влітку 1904 року у німецькому курортному містечку Баденвейлері, куди виїхав через чергове ускладнення туберкульозу.

У ніч на 2 липня вперше в житті він попросив послати за лікарем. Після того звелів подати шампанського. Сів і сказав спершу німецькою, а потім російською:

— Я помираю.

Усміхнувся і додав:

— Давно я не пив шампанського.

Випив бокал, ліг на бік і заснув назавжди. Антонові Чехову було 44 роки.

Додому в Москву тіло письменника було відправлено у вагоні з написом "Для перевезення свіжих устриць". Тільки таким чином - у холодильнику - у липневу спеку гроб міг бути доставлений до Росії. А горезвісний напис був зафарбований після прибуття поїзда, але під фарбою його помітили настирливі кореспонденти.

20.Причиною смерті письменника Антона Чехова став крововилив у мозок. Такого висновку дійшли британські вчені.

Вчені брали проби із листівки, яку підписував Чехов, із його листів, із сорочки, яка була на чоловіку в момент смерті. На ній знайшли краплю його крові. У пробах знайшли протеїни, які свідчать про мікробактерій туберкульозу. Крім того, у пробах знайшли білкову речовину, від якої утворився тромб. Це призвело до закупорення судин і крововиливу у мозок.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.