Знав понад 60 мов і невідомо, де похований: всесвітньо відомий науковець з Волині Агатангел Кримський

Джерело: Вісник

Ім’я Агатангела Кримського мало відоме на Волині, де він народився. При його згадці лише чули, що він знав понад 60 мов світу. І все. А це був визначний історик, письменник, перекладач, один із засновників Академії наук України. Світова організація ЮНЕСКО внесла ім’я Кримського у перелік найвидатніших діячів людства! Єдиний пам’ятник відомому науковцю є лише у Володимирі-Волинському, де народився. А от досі невідомо, де він… похований.

По Лесиних листах… кози ходили

На жаль, тепер невідомо, де у Володимирі-Волинському стояв будинок Кримського, хоч від дня його народження, 15 січня 1871-го, минуло не так багато часу, майже 150 років. Та й на Черкащині у Звенигородці чекає реставрації занедбане родинне гніздо. Цей триповерховий дім, куди з Волині переїхала сім’я, батько придбав за кошти від написаного ним підручника з історії та географії.

– У цьому будинку по листах Лесі Українки кози ходили, пияки за копійки виносили навіть сімейні фотоальбоми, один з них випадково купив письменник Василь Шкляр. Він і розказав ці факти, – розповідає науковий співробітник музею у Володимирі-Волинському Богдан Янович. – Тому лишилося не так багато речей Кримського. Нам син передав його письмове приладдя, бінокль.

Мати вченого – полька з Литви, батько з кримських татар. Його пре­док у 17 столітті втік від помсти хана і охрестився, тому цей рід носив прізвище Кримські. Отож, Агатангел не мав жодної краплі української крові, але мелодія української пісні доводила його до сліз.

За його підручниками вчаться східні народи

Агатангел Кримський навчився читати у три роки. А вже у п’ять батько віддав його до училища, потім – до гімназій у Києві та Острозі. Закінчив Лазаревський інститут східних мов у Москві, навчався у Московському та Санкт-Петербурзькому університетах. У наукових експедиціях в Сирії та Лівані жив у тамтешніх родинах, слухав їхні пісні, перекази. Згодом у Лазаревському інституті викладав семітські мови, Коран, став професором арабської літератури. Написав підручники з філології та історії арабів, персів, турків, за якими досі вчаться східні народи. І це все у 30 років! А переїхавши у Київ, став одним із засновників Академії наук України, директором Інституту української наукової мови.

– Досі дослідники б’ються у суперечках, рахуючи, скількома мовами володів Агатангел Кримський. Схиляються до думки, що понад 60. Він сам жартома відповідав: «Легше буде сказати, яких я не знаю», – розповідає Богдан Янович. – На одній з конференцій Кримський заговорив такою мовою, яку ніхто з присутніх науковців не чув. Навіть у 70 літ вивчав вавилонську та абіссинську. Багато мов знав його батько, дядьки – професори Петербурзького університету.

Сам Кримський писав, що знав добре усі слов’янські мови, мертві – стару церковнослов’янську, грецьку, латинську, санскрит. Володів французькою, польською, італійською, грецькою, німецькою, англійською, голландською, датською, грузинською, як сам зазначав, «зле – іспанською». Зі східних добре знав перську, староарабську і новоарабську, сирійське наріччя. «Знаю мову жидівську і арамейську, турецько-татарську, найкраще – наріччя османське. Міг би додати, що єсть іще такі мови, які я розумію більше-менше, хоч і не вчив їх (наприклад, португальську)», – писав Кримський. До речі, перші мови вивчив ще у дитинстві.

Одружився з вагітною дружиною прийомного сина

Агатангел Кримський був відомим науковцем, одним з небагатьох у світі знавцем десятків мов. А от особистого щастя не мав. Безнадійно любив Лесю Українку, з якою листувався. Усе життя самотній Кримський клопотався про брата і сестру. А коли став напівсліпим і немічним, сам потребував допомоги, особливо у підготовці праць. Таким помічником став молодий науковець Микола Левченко, якого Кримський всиновив. Щоб тримати вченого на гачку, 1929 року Левченка разом з багатьма іншими науковцями заарештували за українську позицію. Залишилася його вагітна дружина. Щоб дати майбутній дитині спокійне життя, Агатангел Кримський одружився з цією жінкою, записав на своє прізвище її сина і виховував як свого.

Є версія, що Миколі Левченку приписали статтю про збочення. За це кримінальники на зоні над ним збиткувалися. З таборів він повернувся додому у 1934-му психічно хворим. Жив з дружиною та Кримським і незадовго в його квартирі повісився. Ця трагедія підкосила вченого. Відтоді він носив подерті черевики, обшарпаний костюм, казав: «Нехай буде соромно владі, яка довела академіка до цього».

Сім’я не знала, де подівся Кримський

А влада обдарувала Агатангела Кримського високими нагородами, на 70-літній ювілей науковцю влаштували почесний прийом. Та не минуло й пів року, як його оголосили ворогом народу. Він не підписав зрусифікований український правопис, вважав, що наша мова самостійна, а українська православна церква незалежна.

У липні 1941 року 70-літнього Агатангела Кримського арештували. Він був незрячим, переніс мікроінсульт. Видатного вченого допитував безграмотний кадебіст. Напружуючи слабкий зір, у протоколах допитів Агатангел Кримський виправляв помилки свого мучителя. Напівпритомного вченого вивезли у Казахстан і кинули до жахливої Кустанайської тюрми – в саме пекло кримінальників. Але вони… ділилися з ним скибкою хліба.

– У 1991 році до Академії наук надійшов лист від Івана Гречихіна з Кубані, який відбував ув’язнення разом з Кримським, – розповідає Богдан Янович. – Цього селянина Агатангел Юхимович просив передати звістку про нього в Київ, адже сім’я не знала його долі. Гречихін мучився цим проханням цілих 50 літ. Згадував, що вчений був віруючою людиною, говорив про Біблію, підбадьорював засуджених. Перед смертю підняв руки і сказав: «Брате, стрінемося там». По камерах рознеслося горе: Кримський помер! 

25 січня 1942 року визначний вчений пішов із життя – у жахливому бруді і смороді. Стояв мороз -40. Його роздягли і разом з іншими покійниками склали у ряди. Очевидно, його поховали тільки через кілька місяців. Коли настало тепло і розмерзлася земля, трупи вивезли у поле, скинули в яму і закопали. Досі не з’ясовано, де могила всесвітньо відомого вченого, одного з найвидатніших діячів людства, яким Кримського визнала світова спільнота. Радянська влада позначила місце його поховання просто і цинічно: братська могила Кустанайської тюрми №7.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олена Павлюк

Коментарі