У Луцьку відбулося поминальне богослужіння з нагоди першої річниці смерті Людвіга Камілевського
21 січня в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку відбулося поминальне богослужіння з нагоди першої річниці смерті отця-прелата Людвіга Камілевського.
Месу очолив єпископ Віталій Скомаровський, луцький ординарій. У ній взяли участь духовенство і миряни Луцького деканату Римо-католицької церкви. У проповіді владика наголосив, що 2020-й Католицька Церква в Україні оголосила Роком молитви про покликання і святість священників та богопосвячених осіб і що прелат Людвіг Камілевський – чудовий приклад святого священнослужителя. Всього на душпастирській ниві отець Людвіг пропрацював майже 45 років, майже 10 із них – у Луцькій дієцезії.
«Ми сьогодні зібралися пом’янути отця Людвіга в першу річницю смерті. Зібралися на молитву в нашому храмі – в тому, який повернули католикам саме завдяки старанням отця Людвіга і який він відремонтував, як і інші костели нашої дієцезії. Тож пам’ятаймо це і дякуймо Богові за його служіння», – сказав єпископ Віталій у проповіді.
Людвіга Камілевського в березні 1991 р. призначили парохом луцької парафії Святих Апостолів Петра і Павла, першим після багатьох років радянського режиму. Саме під його керівництвом католицька громада по частинах відвойовувала свій храм, а потім його ремонтувала. Це він став ініціатором та організатором повернення інших костелів Волині, зокрема в Маневичах, Олиці, Цумані, Берестечку, Любешеві. Загалом у Луцьку отець Людвіг прослужив 7 років, із 1991 до 1998 р., ще два роки – в парафії в Ківерцях. У 2000–2018 рр. священник продовжив свою працю на душпастирській ниві в Житомирі, а після виходу на пенсію повернувся до луцької парафії, яку вважав рідною. Тут 21 січня 2019 р. і завершився його земний шлях. Тіло отця-прелата Людвіга Камілевського поховане в Полонному на Хмельниччині, поряд із могилами батьків.
У месі взяли участь теж члени Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської, адже ксьондз Людвіг був одним із активних творців організації, а костел із його дозволу в 1992 р. став першим осередком для товариства.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
