101 рік тому директорія УНР оголосила війну Росії

Директорія УНР оголосила війну Росії 16 січня 1919-го. На той момент російсько-українські радянські війська захопили Лівобережжя та проголосили Українську Соціалістичну Радянську Республіку.

Із початком військової агрессії Росії, ще у грудні 1918-го Директорія надсилала Раднаркому ноти протесту. Вимагала припинити втручання у внутрішні справи УНР та силові акції. Наказувала вивести російські війська з українських територій.

Після захоплення більшовиками Харкова, куди перебрався новий маріонетковий український уряд, нарком внутрішніх справ РСФСР Георгій Чичерін надіслав відповідь на ноти:

"Ваші радіотелеграми ми отримали. Насамперед ми примушені пояснити Вам, що відомості, які Ви маєте у Вашім розпорядженні, не відповідають дійсності. Перечислені Вами військові частини Совєтської Росії на Україну не посуваються і навіть не стоять близько її кордону. Ніякого війська Російської Соціалістичної Совєтської Республіки в Україні нема. Військова акція в Україні в цей момент провадиться між військом Директорії і військами Українського Совєтського Уряду, який є цілком незалежний. Поміж Україною і Совєтською Росією тепер нема ніяких збройних сутичок", - телеграфував він.

Конфлікт виставили цілком як внутрішній. Наголошувалося на утисках Директорією трудящих мас, які чекають приходу більшовиків. Російський дипломат засудив й звернення Директорії до Антанти з проханням про допомогу, підкресливши "імперіалізм" останніх.

"Твердження комісара закордонних справ, ніби на територію України російське військо не вступає, за перевіреними відомостями, є або умисним перекручуванням правди, або ж цілковитою непоінформованістю. У районі Харкова оперує регулярне військо російської армії. Складається воно переважно з китайців, лотишів, мадярів та частково росіян", - відповідала Директорія.

Військові дії та дипломатичні ігри не дали українцям жодних переваг. Вже 5 лютого більшовики вступили до Києва, а у квітні 1919-го захопили більшу частину України. Єдиною надією Директорії на протистояння залишалися союзи із Антантою, Польщею та "отаманщина", яка відіграла негативну роль у визвольному русі. Могли допомогти і білогвардійці, але ті відмовились визнати право України на самостійне існування.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі