Двокласне училище та фотосалон «Ісько і Бергер»: яким був Володимир-Волинський у 1898 році
Рухаючись нестримно до ХХ століття, Володимир-Волинський розвивася, як і вся Волинь, доволі повільно. Зростало міське населення. У 1897 році в місті проживало 9883 особи. Але для більш повної реконструкції історичного обличчя міста важливим є соціальний склад міського населення. У 1897 році у Володимирі-Волинському проживало 473 дворянина, 105 представників духовенства, 52 купці, 7329 міщан, 1466 селян, 56 іноземних підданих і ін.
У 1898 році міським головою був відставний штабс-капітан Михайло Григорович Баклашов. Членами міської управи були міщанин Дем’ян Степанович Косинський і міщанин Фрументій Осипович Каркушевський, секретар – християнин Адольф Осипович Солярський.
Головою Сирітського суду (установа міського самоуправління у Російській імперії, що відала опікою над сиротами і вдовами купецького, міщанського і ремісничого станів) був міський голова. Члени: міщани Олександр Олександрович Гілецький та Матвій Осипович Збаравський, секретар - Адольф Осипович Солярський.
Казначей – над. рад. Михайло Олександрович Балицький.
Нотаріус – н.ч. Осип Якович Дрогон.
Начальник тюрми – кол.сек. Митрофан Андрійович Кіхно.
Начальником поштово-телеграфної контори був над.рад. Федір Євграфович Корбен, помічник – кол.ас. Володимир Олександрович Конашевич.
Лікарі: повітовий лікар кол. рад. Олександр Олександрович Кізо, міський лікар – Вальдемар Альбертович Штюверть.
У місті діяло Двокласне народне училище, штатним наглядачем якого був (він же вчитель історії і географії) над.рад. Феофан Степанович Шкалінайда. Законоучителі: протоієрей Климент Іванович Андрієвський, підготовчого класу – священник Дем’ян Йосипович Герштанський, римо-католицький – ксьонз Ковальський.
Вчителі: російської мови – кол.ас. Митрофан Григорович Ященко, математики – кол.ас. Василь Миколайович Билдін, чистописання, креслення і малювання – Єфим Михайлович Маковський, військової гімнастики – штабс-капітан Андрій Миколайович Юр’єв.
Наглядачка жіночого відділу – Олімпіада Савельївна Рогуцька.
Вчителька рукоділля Марія Іванівна Ісицька.
Лікар – кол.рад. Олександр Васильвич Воскресенський.
У місті дислокувався 11 Донський козачий полк. Командир полку – підполковник Андрій Антонович Ягодин.
У місті не було жодної бібліотели, лише діяла одна книжкова лавка міщанина Абрама Вакси. Були дві типографії міщан Сруля Буянера та Гершона Вассера і два фотосалони міщанина Сруля Буянера та «Ісько і Бергер».
За матеріалами «Памятной книги Волынской губернии на 1898 год»
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
