Археологи відшукали стародавні глиняні «конверти», яким понад 5 тис. років

Джерело: opinionua

Вчені виявили майже 100 клинописних табличок, вісім з яких ідеально збереглися, їх не зруйнував час, що датуються початком ІІ тисячоліття до н. е., і ще майже 100 Cretul (кретул), глиняних печаток із відбитками ниток, які використовувалися для обгортання і зберігання клинописної кореспонденції.

Археологічні знахідки вказують на те, що місто Марад заснували в період ранньої династії (близько 2900-2350 рр. до н. е.), коли такі міські центри, як Ур у 250 милях на південь, стали впливовими регіональними державами і проіснували в Нео-Вавилонській імперії (до 626-539 рр. до н. е.). Розкопки проводилися на ділянці храму на вершині головного пагорба міста, житлового і комерційного районів. Глиняні таблички і «конверти» були знайдені у виробничому районі стародавнього.

«Ми навчилися писати, щоб вести бізнес», – йдеться на одній з табличок. Там також вказано перше в історії записане особисте ім’я, що належало бухгалтеру.

«Написи на табличках свідчать про жваве економічне й адміністративне життя стародавнього міста в Месопотамії та часто розповідають про ділові операції, а також про адміністративні й судові питання», – пояснює Анаклет Д’Агостіно, професор археології Близького Сходу з Пізанського університету, який координував цей проєкт. «Таблички, знайдені нами в періоди Старого Вавилона, які нині вивчаються, містять угоди про покупку, листи і формули дат, а також згадують імена державних діячів, посилання на кілька міст».

«Таблички бути вкладені в “конверти”, в яких ми знайшли десятки фрагментів», – продовжує Д’Агостіно. «“Конверти” – це контейнери, створені з тонких шарів глини з темою повідомлення, надрукованого на поверхні разом з іменами або зображеннями, які використовуються для аутентифікації та розпізнавання змісту основного тексту листа».

Глиняні «конверти» старші за таблички, вони датуються ІІІ тисячоліттям до н. е. Їх прикрашали вигравіруваними сценами полювання, зображали героїв битв і тварин. Нині вони фрагментарні, але при первинному виготовленні їх часто прикрашали дорогоцінними каменями, що вказувало на престиж, багатство і ранг особи, яка зробила запис у глиняному листі.

Археологи з Пізанського університету разом з іракськими колегами планують повернутися в Марад наступного року, щоб продовжити розкопки.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі