Син фермера Еразм Якобс знайшов серед гальки блискучий камінець на березі річки Оранжевої ,округ Гон-Тоун. Зараз це південно-африканське місто Кімберлі. Міські ювеліри підтвердили – це великий алмаз найкращої якості. Фермери почали шукати у своїх землях схожі камінці. Алмазів було так багато, що їх находять навіть у стінах будинків, збудованих із місцевої глини й каменів. Камені залягали в так званій синій землі, тобто в давніх вулканічних "трубках". Сюди приїхали десять тисяч старателів зі всього світу, в наступні два роки – ще 60.

Старателі з лопатами і мотиками перекопували береги річки Оранжевої та Вааль. Пісок мили та пропускали через сито – шукали блискучі камінці. Розбудовували наметові села, але бракувало води, не було доріг, каналізації. Денна 40-градусна спека втомлювала, а через нічні приморозки люди хворіли.
Населення сучасного місто Кімберлі зросло в 50 000. 1903 року неподалік відкрили нову копальню алмазів – Головну, підземні розробки припинились на глибині аж 1097 метрів. Алмази знайшли в крихких поверхневих відкладеннях "кімберлітових трубок".

Родовище Головної копальні старателі поділили на квадрати - по 10 метрів для кожного. На сотнях маленьких ділянок одночасно працювали десятки тисяч старателів. У 1873 році утворився кар'єр "Велика діра". Його глибина - 200 м, а площа чаші - близько 17 гектарів. Британський підприємець Сесіль Родс скупив основну частину ділянок рудника і заснував гірничу компанію "Копальні Де Бірс". У Великобританії і Європі провів рекламну компанію – закликав купувати шлюбні обручки з діамантами. Хотів, аби попит на діаманти був завжди великим.