Знайшли поховальну маску царя, що спалив Трою. Фото
В Мікенах німецький археолог Генріх Шліман 27 листопада 1876 року знайшов останню з п'яти золотих поховальних масок середини 2 тисячоліття до н. е., відому як "Маска Агамемнона". Зображений на масці володар правив Мікенами у XVI ст. до н. е. - за 400 років до описаних в "Іліаді" подій.
Розкопки Генріх Шліман проводив у Мікенах - 90 км на південний захід від Афін, усередині кам'яного кургану. Професійні історики вважали його гігантською хлібною піччю. А Шліман вірив, що там похований цар Агамемнон. Той, що за Гомеровою "Іліадою" захопив і спалив Трою. Наперекір критикам, Шліман ножем перекопав 176 кв. м підлоги "печі". На 25-й день натрапив на останки 15 осіб і золоті речі навколо них.
За п'ять років до того, 1871 року, Шліман узявся розкопувати давню Трою на пагорбі Гіссарлик, що на північно-західному узбережжі Туреччини. Тоді одні вчені вважали Трою вигадкою Гомера, а інші думали, що місто лежало за 25 кілометрів від берега. Шліман не був ученим, але мав геніальну інтуїцію. Він вгадав місце. Шліман докопався до Трої-ІІ — на тисячу літ глибше. Тож і знахідки — зокрема золоті царські маски — виявив не такі розкішні, як їх описав Гомер. Шліман забрав із собою скарб — понад вісім тисяч знахідок із дорогоцінних металів та слонової кістки.
Половина знайденого за законом належала Туреччині. Щоб уникнути суду, Шліман заплатив туркам 50 тис. франків. Для порівняння: весільний подарунок для Софії обійшовся йому у 150 тис. Той скарб археолог подарував Берлінському музеєві давньої історії. А сам продовжив розкопки в Греції. І знайшов пам'ятки крито-мікенської цивілізації. Ці скарби він передав грекам.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
