Про це йдеться у матеріалі опублікованому на сторінці Центру середньовічних та ранньомодерних студій Symbolon у Facebook. 

Ці кільця позначали головні кола небесної сфери – небесний екватор (лінію рівнодення), екліптику, тропік Рака, Північне полярне коло, колюри рівнодення і сонцестояння.

Здебільшого, ренесансні армілярні сфери (на жаль, більш ранні приклади до нас не дійшли) мають у центрі земну кулю, згідно з античними уявленнями про те, що Земля знаходиться у центрі всесвіту, а Місяць, планети та зірки рухаються навколо неї. Такі армілярні сфери мають назву «птолемеївських», адже саме Птолемей (100 - 170 рр.) вважається одним із головних авторів так званої «геоцентричної» моделі всесвіту. Натомість більш пізні армілярні сфери з Сонцем у центрі отримали назву «копернікіанських».

Армілярна сфера у добу Ренесансу не завжди використовувалась за призначенням з науковою чи викладацькою метою. Вони були ознакою високого майнового статусу та інтелектуальних претензій власника, символізуючи останні досягнення в науці та мистецтві.