Без обличчя: про що розповідають образи в картинах Бруно Шульца
У Києві презентували результати pre-production повнометражного фільму «Месія, або Півтора міста», присвяченого творчості письменника та художника з Дрогобича Бруно Шульца. Він став одним з високих геніїв європейської літератури, якого порівнюють з Францом Кафкою.
Найстрашніший твір Франца Кафки називається «Америка». Це роман про юнака з Європи, якого батьки відправляють до США. Приїхавши в Нью-Йорк, він спочатку потрапляє в немилість до родичів. Хлопчика виганяють на вулицю, де відразу ж грабують, потім він дивом влаштовується на роботу в дорогий готель і стає прислугою шахраїв, які загрожують його життю.
Наприкінці герой в натовпі таких, як він сам, бідолах сідає в поїзд та їде, а в цей час наростає відчуття відчаю. Роман закінчується. Читачеві зрозуміло, що поїзд везе героя до загибелі. Знаючи історію XX століття і читаючи цей роман, волосся стає дибки.
Фото: Jewish Museum Berlin
Франц Кафка помер за 15 років до Голокосту, але в Америці він пише, немов про долі всіх єврейських дітей, яких спочатку виставили на вулицю, потім пограбували, далі змусили працювати в жахливих місцях, а під кінець посадили в поїзд, і ви знаєте, куди привезли.
Бруно Шульц з Дрогобича, якого часто порівнюють з Кафкою, загинув під час каральної акції. Він працював на офіцера гестапо Фелікса Ландау – розмальовував стіни в дитячих кімнатах його будинку казковими історіями. Він був попереджений про те, що 19 листопада у Дрогобичі буде проходити каральна акція, і все одно вийшов на вулицю.
Один з пророчих мотивів у творчості Шульца — трансформація облич, коли героям потрібна лише половина обличчя, на яку зараз дивляться. Для фільму «Месія» намальована анімація за мотивами творів Шульца: люди ходять по місту і втрачають свої обличчя.
У Єврейському музеї в Берліні є інсталяція видатного ізраїльського скульптора Мєнаше Кадішмана «Опале листя». Це понад 10 тис. розкладених на підлозі у кілька шарів сталевих листів у формі людських облич з очима та відкритими ротами. Відвідувачам пропонують пройтися по ним. І робити це тихо неможливо. Автор говорив, що, ходячи по ним, люди повертають собі голос.
Фото: Jewish Museum Berlin
Спосіб трансформації облич волає до високої єврейської містики як передчуття чогось фатального. על הפנים, що на івриті означає «на обличчі», можна описати і словом «катастрофа», яким названий Голокост. Також в єврейській містиці можна знайти історії про те, що наші душі ніколи не вмирають і багато разів повертаються в цей світ, що дарує надію.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
