Знайдені у Більському городищі рештки досліджують у США

Джерело: Зміст

Американські спеціалісти проводять ДНК-аналіз людських решток, які знайшли у некрополі на Барвінковій горі та курганах.

Некрополь знайшли влітку цьогоріч. Дослідники виявили могильну яму не тодішніх місцевих жителів території, а некрополь пересічного населення. Як йдеться у повідомленні пресслужби Національної академії наук України, разом з відкриттям 25 могил вчені побачили, що всі могили, окрім однієї, належали жінкам та дітям, у чиїх похованнях були браслети, голки, намиста. Але чоловічих поховань так і не знайшли:

«Є щонайменше два варіанти відповіді. Перший: у майбутньому буде виявлено спеціальну "чоловічу" ділянку некрополя. Другий: можливо, кістяки захисників колективу перебувають у більш престижних похованнях під іншими курганами. Верифікувати цю гіпотезу допоможе саме ДНК-аналіз людських решток».

Наконечник стріли у плечових кістках жінки (Джерело – НАН України)

Фото: Наконечник стріли у плечових кістках жінки (Джерело – НАН України)

Поховання дитини з намистом (Джерело – НАН України)

Фото: Поховання дитини з намистом (Джерело – НАН України)

Поховані на Барвінковій горі розміщені головами на захід, що не було характерним для жителів Більського городища. Саме це стало приводом сумнівів етнічної приналежності цих людей. Щоб зрозуміти чи місцеві жителі там були поховані, рештки відправили до США на ДНК-аналіз.

Антична намистина (Джерело – НАН України)

Фото: Антична намистина (Джерело – НАН України)

Довідка

Більське городище VІІІ – ІІІ ст. до н. е. є унікальним археологічним об’єктом культурної спадщини України. Пам’ятка визнана вченими найбільшим укріпленим поселенням у Європі доби раннього залізного віку (понад 4020 га). Археологічні дослідження підтверджують, що на цій території існував тогочасний політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського лісостепу. Городище ототожнюється науковцями зі славетним містом Гелон. Також у своїх працях про нього згадує давньогрецький історик Геродот.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі