311 років тому московські війська спалили козацьку столицю Батурин
Московські війська пограбували та спалили козацьку столицю Батурин 13 листопада 1708-го. Отримали наказ вирізати чоловіків, жінок та дітей.
На місто московитів спрямував князь Олександр Меншиков за дорученням російського царя Петра I. Той довідався про перехід гетьмана Івана Мазепи та частини запорізьких козаків на бік Швеції у Північній війні.
У розпорядженні Меншикова було до 20 тис. драгунів, але добре укріплене місто сходу взяти не зміг. Спроби схилити українських козаків до здачі також зазнали невдачі. Але серед них знайшовся зрадник - прилуцький полковник Іван Ніс. Спочатку він підбурював гарнізон до капітуляції, а коли про це довідались втік у розташування росіян. Він показав їм таємний хід до резиденції гетьмана й ті увірвалися в місто.
"Зійшов Меншиков на міський вал з шпагою в руці, і посік вістрям меча всіх тамтешніх жителів, не виключаючи немовлят. Командир артилерії, німець Кенігсек, помер від отриманих ним ран; Чечель узятий в полон, мала частина гарнізону врятувалася втечею; прекрасний, за польським звичаєм прикрашений, палац Мазепи, тридцять млинів, хлібні магазини, виготовлені для ворога, були тоді звернені на попіл; все залишене їм у Батурині майно і сорок гармат, крім мортир, дісталися переможцям", - писав історик Дмитро Бантиш-Каменський.
За підрахунками дослідників загинуло від 12 - 15 тис. мешканців. Зрадник Іван Ніс отримав від російського царя чин полковника та грошове жалування.
З 2008 року події офіційно називають "Батуринською трагедією". Того ж року відбулися заходи з перепоховання жертв московської різанини.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
