Святкування «золотого весілля» в Олиці 100 років тому
Сьогодні хочемо познайомити наших читачів світлинами весілля, яке відбулось на Волині більше 100 років. Представлені фото вдалось знайти в книзі спогадів останнього олицького ордината, князя Януша Радзивілла. Упорядником книги є Януш Ярузельський.
Нашу уваги привернули світлини «золотого весілля» батьків Януша Радзивілла – Фердинанда та Пелагії. Пишне святкування ювілею відбулось в костелі та замку в Олиці 19 липня 1914 року. Завдяки фото із цієї непересічної події для Волині, сьогодні ми маємо унікальні кадри, на яких можна побачити і багатьох представників роду Радзивіллів, і як виглядала сама резиденція 100 років тому на передодні початку Першої світової війни/
Відомо, що «золоте весілля» в Олиці святкували кілька днів. Було запрошено близько 90 найближчих до родини рідних та друзів. Окрім того були представники влади, депутати, а також духовенство.
На головній світлині із святкування «золотого» весілля Фердинанда і Пелагії Радзивиллів, ми можемо у першому ряду побачити (зліва направо) Марію Браницьку, Фердинанда Радзивілла, Пелагію Радзивілл, луцько-житомирський єпископ Лонгін Жарновецький. Поблизу ювілярів стоять їх малолітні онуки - Фердинанд Радзивілл молодший i Константин Потоцький, сидять онуки: Пелагія Потоцька, Едмунд Фердинанд Радзивілл, Ігнацій Потоцький, Кристина Радзивілл, Роза Потоцька. На задньому плані, Януш Радзивілл із сестрою Марією Малгожатою Потоцькою.
Одним із найповажніших гостей на весіллі був намісник Штирії (земля в Австрії), граф Манфред фон Кларі унд Альдрінґен. Треба розуміти, що весілля було перед війною і вищезгаданий гість та його присутність у Волинській губернії розцінювались вкрай негативно владою. Сама подія в Олиці дуже не подобалась владі Російської імперії. Весілля навіть порівняли із антидержавним з’їздом поляків та німців, про що пише у своїх спогадах Януш Радзивілл. На святкування завітала місцева поліція. За якийсь час за «підтримку» нібито німецького уряду Фердинанда та Пелагії висилають до Сибіру. Спочатку вони доїхали до міста Вільно і далі мали прямувати на схід, проте щасливий випадок допоміг їм врятуватись. У Вільно вони зустріли російського генерала Павла Ренненкампфа. Саме він вирішив долю старших Радзивіллів і дозволив їм залишитись у родинному маєтку, скасувавши вислання до Сибіру. Можливо рішення генерала навіть врятувало життя Радзивіллам, бо не ясно як вони могли перенести далеку подорож.
Після Першої світової війни, у 1919 році, Фердинанд Радзивілл виконував функції сеймового маршалка. після цього займався родинними справами, зокрема, саме він відновив бібліотечне зібрання колишньої Олицької академії, яке нараховувало близько 6 тис. томів, містило чимало цінних стародруків та рукописів. Запровадив в олицькому шпиталі Св. Хреста безкоштовне медичне обслуговування та право на безкоштовне житло й щомісячну пенсію по 20 роках праці в його господарстві.
Януш Радзивілл, перед початком Першої світової війни разом з родиною мешкав в Олицькому замку, що тоді належав Волинській губернії Російської імперії. Невдовзі перейшов кордон, перебравшись до Німецької імперії. Був членом уряду Польського Королівства, створеного в 1916 році після окупації Німеччиною і Австро-Угорщиною Польського царства, що належало Російській імперії.
Януш Радзивіллі лише у 1917 році повернувся до Олики. Після революції в Російській імперії останнього ордината Олики було обрано членом Ради робітничих та солдатських депутатів Олиці, але невдовзі тут гору взяли більшовики. Тому Радзивілл вимушений був тікати до Швеції, а звідти перебрався до Берліну й Варшави. З 4 квітня до 26 вересня 1918 року був міністром закордонних справ уряду Королівства Польського
Також в сьогоднішній публікації пропонуємо переглянути кадри, які були зроблені в самому Олицькому замку, мова йде про інтер’єри кімнат, якими вони були на початку ХХ століття. Ці світлини зібрав автор багатотомної книги про палаци та маєтки Роман Афтаназі.
В нуступних публікаціях будемо продовжувати знайомити наших читачів із невідомими сторінками історії Олицького замку.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
