(Не) відомі волиняни: архітектор Владислав Галицький

  1. Новина відноситься до:

Сьогодні хочемо розповісти нашим читачам про постать знаного львівського архітектора, який був автором та співавтором багатьох будівель. В його біографії вказано, що народився він на Волині. Проте, на жаль, інформації про його дитинство та юність майже немає. Тому в наступних публікаціях спробуємо пролити світло на невідомі досі факти з його біографії.

Ідеться про Владислава Галицького. В багатьох польських біографіях цього архітектора місцем народження вказано село Микуличі на Волині. Сьогодні цей населений пункт входить до складу Володимир-Волинського району Волинської області. Роком народження Владислава Галицького вказано 1850. Про батьків теж відомостей немає. Проте, варто зазначити, що прізвище Галицький було поширене в метричних документах вищезгаданого регіону.

Вищу освіту майбутній архітектор здобував у Львівській технічній академії. Туди він вступив у 1877 році і навчався там три роки. До того він як стипендіат стажувався у Римі в період із 1869 до 1875 року.

Львівський період навчання В. Галицького був пов’язаний із наставництвом професора Кароля Машковського, який був учасником польського Січневого повстання 1863 р. У 1870 – асистентом відділу нарисної геометрії, з 1876 – професор, ректор Політехніки. Машковський один із засновників Товариства дипломованих техніків (з 1878 – Політехнічне товариство). Автор трьох підручників з курсу нарисної геометрії. Галицький тоді працював на кафедрі нарисної геометрії Львівської політехніки.

Пізніше Владислав переходить на кафедру архітектури до професора Юліана Захарієвича. Новий керівник був автором проекту і керівником будівельних робіт головного та хімічного корпусів Львівської політехніки, Галицької ощадкаси, водонапірної вежі на Крайовій виставці, монастирського комплексу францисканок, займався відновленням архітектурних пам’яток Львова (храми Іоанна Хрестителя та Марії Сніжної), тому Владислав мав, що нового вчитись і з кого брати приклад.

З 4 січня 1879 по 1881 рік Владислав Галицький був членом Політехнічного товариства у Львові. У 1920-1930-х роках він навіть був міським архітектором міста Ясло, що у Підкарпатському воєводстві. Вже там він заснував своє приватне бюро, пізніше переніс його до міста Познань.

Якщо говорити про напрямки в архітектурі, то Галицький віддавав перевагу історизму та модерну.

Після себе архітектор залишив великий спадок своїх робіт, які в основному розташовувались в містах Західної Галичини.

 

Церква Вознесіння Господнього поблизу парку «Знесіння», Львів. Автор Владислав Галицький

Каплиця Барчевських на Личаківському цвинтарі у Львові. Автор Владислав Галицький

Дім Політехнічного товариства на нинішній вулиці Дудаєва, 9. Автор Владислав Галицький

 

До авторства архітектора належать: будинок у Львові на вулиці Листопадового чину, 14 (1880), будинок спортивного товариства «Сокіл» на розі нинішніх вулиць Дудаєва і Ковжуна (1887, співавтор Альфред Каменобродський), каплиця Барчевських на Личаківському цвинтарі (1887), «Білий монастир» у місті Новий Сонч, Польща (1890-ті), палац у селі Тулиголове Львівської області, вдомий як «Палац балів»; скульптор Петро Гарасимович (1898—1899), греко-католицька церква Вознесіння Господнього в місцевості Знесіння у Львові (1897—1901), дім Політехнічного товариства на нинішній вулиці Дудаєва, 9 (1906).

Від 1880-х років Владислав Галицький керував реставраційними роботами при колишньому монастирі кармелітів босих, що на вулиці Винниченка, 22.

Помер Владислав Галицький у 1939 році.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі