99 років тому більшовики почали продавати антикваріат за кордон
Експортний фонд для отримання валюти від продажу картин та антикваріату створили більшовики 23 жовтня 1920-го. Пропозицію вніс письменник Максим Горький, підтримав її Володимир Ленін.
Самого Горького обрали головою фонду. Він казав, що "держава краще знає, що продати, а що лишити".
Такими діяма намагалися поповнити казну і золотовалютний запас виснаженої від війни країни. При цьому більшість коштів спрямували на "посилення оборони партії та досягнень революції", а не на порятунок людей від голоду. Більшовики реквізовували антикваріат, коштовності, маєтності колишньої аристократії та звичайних людей, музеї та царські склади.
Горький писав до Раднаркому, що з 8 складів Петрограду - тепер Санкт-Петербургу, вдалося відібрати 120 тис. предметів на суму 1,5 млрд рублів в цінах 1915-го. У цілому з Москви та Петрограду зібрали цінностей на 6 млрд рублів. Сам актикваріат продавали набагато дешевше за його реальну вартість. Сотні витворів мистецтва, у тому числі вивезених раніше з України, опинились за кордоном.
Подібна практика наповнення бюджету збережеться протягом десятків років, пізніше її використають для сталінської індустріалізації. 1931-го відкриють магазини "Торгсін" - торгівлі з іноземцями. Там громадяни СРСР могли обмінювати родинні цінності на їжу. Це стосувалося й охопленої Голодомором України. 1933-го тут діяло 256 установ. Людське життя оцінювали у невеликий золотий хрестик чи перстень. Якщо таких не було, людей просто залишали помирати.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
