Джерело: канал 24

Корейська війна умовно тривала три роки, проте вважається не завершеною до сьогодні. Перший збройний конфлікт часів Холодної війни, який вивів дві наддержави того часу на новий рівень протистояння.

Після Другої світової війни, відповідно до угод між союзниками про організацію повоєнного миру на Далекому Сході, територію Кореї було розділено по 38-й паралелі на дві зони.

На півночі можливість впливу отримала Радянська армія, на півдні – американські війська. Спершу такий поділ мав на меті розгром японських сил, місце дислокації яких було на території Кореї.

Розподіл Кореї

Після капітуляції Японії на цих землях мала утворитися Корейська демократична держава. Тим не менш, як СРСР, так і Сполучені Штати Америки мали власний погляд щодо розвитку подій на цій території.

Радянський союз планував, що в Кореї буде створено уряд, який влаштовуватиме їхнє керівництво. США, своєю чергою, передбачали встановлення своєї опіки над державою, яка після перехідного періоду тривалістю 20-30 років могла б отримати незалежність. Звичайно, впродовж цього часу з країни можна б було створити свого союзника.

Після капітуляції Японії влада СРСР відразу почала формувати прорадянську адміністрацію на території Північної Кореї. На Півдні країни, де на той час ситуацію контролювали американці, все відбувалося із точністю до навпаки.

Південна частина півострова перетворювалася на фортецю антикомунізму. Уряд на цій території очолив Лі Син Ман, який став найбільш проамериканським лідером у Тихоокеанському регіоні.

Лі Син Ман

На північ від 38-ї паралелі також вирішили обрати керівника. Ним став Кім Ір Сен, який заявив, що є єдиним законним представником корейського народу.

Кім Ір Сен

Відтак у 1948 році на півострові фактично утворилися дві держави – Корейська Народна Демократична Республіка, націлена на підтримку СРСР, та Республіка Корея, яка орієнтувалася на США.

Розкол єдиної держави невдовзі призвів до громадянської війни. Від 1950 року на території розпочалися збройні сутички, які точилися вздовж 38-ї паралелі. 25 червня відбулося кілька великих боїв, внаслідок яких північнокорейські війська розгромили армію Південної Кореї.

1950 році розпочалася громадянська війна

Після цього зі сторони КНДР розпочався наступ на Сеул, який склав опір за три дні. Станом на 2 липня армія Корейської Народної Демократичної Республіки дійшла до річки Нактонган, проте там була зупинена за допомогою американських військ, які воювали на цій території в межах миротворчої місії ООН.

Декілька разів уряд США ставив питання про застосування ядерної зброї у ході війни, проте щоразу приймалося рішення про неефективність такого розвитку подій. Обидві сторони розуміли, що для вирішення конфлікту необхідні переговори та підписання миру. Тим не менш, жодні домовленості не були успішними і війна продовжилася ще на довгі два роки.

Лідер СРСР Йосип Сталін

Сьогодні активну фазу війни, яка тривала впродовж трьох років, громадяни КНДР називають Великою Визвольною, в той час як жителі Південної Кореї – "Інцидентом 25 червня".

Війська Організації Об’єднаних Націй ставили за мету повернення Південній Кореї кордонів, які були у довоєнний час. Жорстокі бої велися до 1953 року. На зміну ситуації значно вплинула смерть Сталіна, після якої Президія ЦК КПРС проголосувала за закінчення війни.

27 липня 1953 року було укладено договір про припинення вогню. Лінія фронту перемістилася знову на межу 38-ї паралелі, а навколо неї була проголошена демілітаризована зона.

Підписання мирного договору

Цю територію і досі охороняють війська КНДР з півночі та американо-корейські – на півдні.

Демілітаризована зона

У 1954 році в Женеві було скликано конференцію, яка мала на меті підписання мирного договору. Однак, пропозиції Півночі та Півдня були несумісними, тож конференція завершилася безрезультатно. Наступна угода про примирення, ненапад, співпрацю та обмін була підписана сторонами за посередництва ООН аж у 1991 році.

Цією угодою обидві корейські держави фактично визнали самостійність та суверенітет одна одної. Однак, уже у 2013 році уряд КНДР, посилаючись на ряд інцидентів, анулював мирний договір про ненапад. Північнокорейське центральне телеграфне агентство тоді заявило: "Всі дії уряду, політичних партій та організацій тепер будуть виходити з того, що наша країна перебуває у стані війни з Півднем".

Загальні людські втрати впродовж трьох активних років війни перевищують цифру в 4 мільйони осіб. Значну частину від цієї кількості складають американські військовослужбовці. У липні 1953 року уряд США оголосив, що в межах миротворчої місії загинули 24965 військових.

Для військових, які пройшли Корейську війну, в США були випущені спеціальні медалі "За службу в Кореї", проте зовсім скоро пам'ять про неї затьмарили нові кровопролиття. Всього через два роки розпочалася війна у В’єтнамі, відтак Корейську війну в США часто називають "Забутою" або "Невідомою" війною.

Втрати під час Корейської війни перевищують цифру в 4 мільйони осіб

Великих втрат зазнали й військові Китайської Народної Республіки, які воювали на стороні КНДР в статусі добровольців. Для СРСР же ця війна стала великим тягарем. Через підтримку сторони КНДР витрати на армію зросли в рази, і близько 30 тисяч військовослужбовців так чи інакше брали участь у цьому конфлікті.

За три роки війни в обох корейських державах було зруйновано 80% транспортної та промислової інфраструктури та близько половини житлового фонду. Зони впливу СРСР та США так і залишилися розподіленими по 38-й паралелі. На сьогодні залишається невідомою доля сотень військовослужбовців.

Міністерство оборони Південної Кореї припускає, що після припинення вогню КНДР звільнила далеко не всіх полонених. Відомі випадки, коли військові втікали з полону і поверталися ще у 2001 році, відсидівши в неволі понад пів століття.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.