Реріх здійснив наймасштабнішу експедицію ХХ століття
9 жовтня 145 років тому у Петербурзі народився Микола Реріх - художник, письменник, історик, археолог та філософ із світовою славою. Здійснив наймасштабнішу експедицію ХХ століття. Пройшов через Монголію, Індію, Тибет, Росію та важкодоступні райони Азії, де ще не бували європейці чи американці. Подолав щонайменше 8 гірських хребтів, висотою 5500 м та більше 10 тис. км.
"Серед монотонності буденності лише деякі відчувають реальність Космосу. Лише деякі вміють здолати сірого дракона повсякденності. Свідомість людства настільки насичена пилом звичаєвості, що необхідно пробити цю стіну", - писав Реріх.
В Петербурзі закінчив гімназію. Потім юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі. Творче становлення відбувалося під впливом Тараса Шевченка, Миколи Гоголя та Миколи Костомарова. "Кобзар" був настільною книгою.
"Одна умова існує для всього людства - спільна мова серця, і, володіючи цією мовою, ви руйнуєте все нерозуміння, тому що ви дієте з повною щирістю",- писав Реріх.
Разом з дружиною Оленою Реріх створив більше 7 тис. полотен та написав 12 книг з філософії "Жива етика".
"Є два види знання: одне - словами виражається, інше - точне, що розуміється духом, але не вкладене в слова. Навіть не можна пояснити словами, як це розуміння відбувається, але воно справді чудове", - казав Реріх.
Він організував Інститут Гімалайських досліджень в індійському місті Кулу та культурні заклади у Європі та Америці. З успіхом проводив виставки своїх робіт в США, Росії, Скандинавських країнах Європи та в Індії. В Нью-Йорку у 1921 році створили музей Реріха.
Він багато подорожував Україною. Захоплювався мовою та культурою. "Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський" - писав він.
Реріх виконав ескізи для мозаїки для Троцького монастиря Почаївської лаври та для церкви у селі Пахомовка на Київщині.
"Кожний справжній витвір мистецтва говорить сам за себе і несе великий прапор прагнення духу до вищої краси і тому ніяких інших цілей не потребує, бо випромінювання краси є вінцем культури". - писав Реріх.
Художник займався вивченням спільної культурної спадщини між Західною та Східною культурами.
Під час Великої Вітчизняної війни Микола Реріх відкрито виступав за захист Батьківщини і перемогу СРСР. Антирадянські емігрантські кола сприйняли це негативно. В газетах з'являлися статті про те, що всесвітньо відома наукова експедиція подружжя Реріхів в Гімалаї є військовим походом, організованим радянською розвідкою. Його підозрювали у зв'язку з масонами.
"Люди поділяються на тих, хто засуджує і тих, хто творить", - казав Реріх.
В останні роки він проживав в Індії.
У долині Кулу, на місці похоронного багаття, був встановлений великий прямокутний камінь, на якому викарбувано напис: "15 грудня 1947 тут було віддано вогню тіло Махаріші Миколи Реріха - великого російського друга Індії. Хай буде мир".
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
