150 років тому в місті Житомирі побачила світ цікава дослідницька робота під назвою «Из путевых заметок по Волынской губернии». ЇЇ автором був польський геолог, археолог і краєзнавець Готфрид Оссовський (1835-1897). З 1860 року впродовж десяти років він здійснював геологічні розвідки на території Волині.
В 1867 році вийшла його перша праця, присвячена Волині під назвою «Геогностично-геологічний нарис Волині», де була представлена цікава мапа Волині, пізніше вона була перевидана в Парижі в 1880 році. Чим було цікаве це дослідження: Перш за все тим, що в ньому Готфрид Оссовський розповідав про встановлені місце знаходження порцелянової глини, яка користувалась в ХІХ столітті неабияким попитом в Європі. Також саме в цьому виданні дослідник повідомив про існування нової гірської породи, назву якій дав «волиніт».
З довідників можна дізнатись, що сьогодні «волиніт (англ. volinite, нім. Volinit m) визначають, як магматичну гірську породу, різновид порфіриту. Вона складається з плагіоклазу, хлориту, авгіту. Волиніт має червонуватий колір. На території України він знаходиться в Житомирській області. Сучасники дослідника часто згадували знахідку як «волиніт Оссовського» або «гірська порода Волині».
Геогностична мапа Волині, 1866
Класичний волиніт поблизу с. Пугачівка
Оссовський активно друкувався в «Працях» Краківської академії, саме там він описав антропологічні та археологічні особливості Волинського краю. Сьогодні ці книги та статті є чудовим джерелом інформації для сучасних істориків та краєзнавців. Більшість з них доступні он-лайн на сайті «Polona».
В 1872 році Готфрид Оссовський переїздить до Житомира. Його називають одним із основоположників «Товариства дослідників Волині». Його метою було різнопланове вивчення Волині і питань, пов'язаних із ним, а також ознайомлення з краєм, його минулим, його умовами життя, потребами, причому, вивченню підлягає не лише місцевість Волині і Волинського князівства. геологічну карту Волині.
Правду сказати, Оссовський не залишився на довго у Волинській губернії, адже археологічні дослідження фінансувалися слабо, тому, щоб мати змогу їх продовжувати, був вимушений продавати нерухомість, що йому належала і шукати кращі умови.
Окрім питань пов’язаних із Волинню дослідника також цікавив регіон Західної Прусії. Велим є вклад науковця в розбудову торунського музею (сучасна територія Польщі).
Музей в Торуні (Польща), поч. ХХ ст
У 1879 р. Оссовському запропонували новий проект. Замовником була Краківська Академія наук. Потрібно було дослідити печери біля міста Кракова. Чим він успішно й зайнявся.
Проте кар’єра в Кракові складалась не так як хотілось. Оссовський, внаслідок доносів, піддався обшукам і гонінням з боку поліції і повинен був залишити Австро-Угорщину, до складу якої тоді входив Краків.
Після 18-річного перебування в Кракові він переїхав до Сибіру, де в 1893 році отримав скромну посаду дорожнього техніка сибірського поштового тракту. Тут він займався геогідрологічними дослідженнями, поєднуючи їх зі своїми улюбленими археологічними дослідженнями: досліджував печери на річці Чариш на Алтаї; займався розкопками курганів поблизу о. Чани.
Помер дослідник у м. Томську в Сибіру від пневмонії, де, працюючи на посаді дорожнього майстра, також здійснював геологічні та археологічні дослідження.
Портрет Готфрида Оссовського, ХХ ст., pauart.pl
Для українців цінними є публікації Оссовського, пов’язані з територією Великої Волині. Одна з таких носить назву: «Про Кам'яну добу в Овруцькому та Дубенському повітах». Оссовський в своєму геологічному нарисі про Волинську губернію (1867) згадує про знахідки бурштину, зокрема, в наступних місцях: біля с. Копища на р. Уборті, тогочасного Овруцького повіту (сучасна Житомирська область). Дослідник пише, «он бывает находим довольно часто в глинокопнях этого села».
Також по повідомленнях Оссовського, бурштин знаходили і в інших низинних місцях Овруцького повіту, особливо при чищенні місцевих ставків». Багато покладів бурштину є в околицях містечка Домбровиця, де його викопують на полях іноді шматками до двох фунтів вагою. Оссовський мав відомості про знахідки покладів бурштину у містечку Бережниця Луцького повіту та в північній частині Ковельського повіту, а також в околицях села Олександрівка, що знаходиться між Дубно (Рівненська область) і Кременцем (Тернопільська область). Як бачимо наукова спадщина дослідника багата, цікава та актуальна сьогодні.
Варто сказати, що Готфрид Оссовський також писав і про місто Луцьк, проте про це ми обов’язково розповімо в наступній публікації.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
