Вважали, що Львів – розтратник націоналізму: історія львівських хіпі
Історія львівських хіпі сягає 1970-х минулого століття. Упродовж 1976-1979-х тут у місті таких було 35 осіб. В основному, це люди віком від 17 до 28 років. Про це Gazeta.ua розповів представник руху Алік Олісевич.
Переповідає, у львівських хіпі було декілька точок, де полюбляли збиратись. Однією з таких була кав'ярня "Вірменка", яка відкрилась 1979-го. Сюди заходили на каву студенти. Але коли їх тут бачили під час навчання, то могли вигнати з навчального закладу. Вважали, що Львів - розтратник націоналізму, і що молодь дуже вразлива до тої тенденції. Хотіли повністю ізолювати таку молодь від старшого покоління.
"1980-го я працював біля "Вірменки" і тут мене полюбили студенти – художники, поліграфісти. У нас була така творча атмосфера. Могли обмінятися самвидавами, новинками, що відбувалося в Ризі. 1982-го ми з групою людей написали лист і передали його через західних журналістів. Його опублікував журнал Dzuboks. Цей лист був про ті події та ті неприємності, які ми тут мали. Нас затримали і хотіли притягнути за антирадянську агітацію пропаганди", - розповідає Алік.
В Аліка було багато побратимів із різних країн, але найбільше він любив литовців.
"У Каунасі на алеї Свободи біля музичного театру любила збиратись прогресивна молодь – хіпі. Вони грали на гітарах, драйвували, танцювали. Це була культурна революція. Молодь не хотіла жити, як їхні батьки. Їй хотілося новизни в усьому – у поведінці, носінні одягу забороненого, слуханні музики. Їхні адепти – рок-музиканти. Вони що думали, то співали, і молодь це підтримувала. У січні з Каліфорнії з'їхалось до 30 тисяч молодих адептів-довговолосих. Вирішили зробити "Літо кохання". Туди з'їхалось 100 тисяч людей. І з Америки їхня ідеологія поширилася по всьому світу", - говорить Олісевич.
Алік Олісевич бував у США на відкритті виставки до 50-річчя хіпового руху.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
