До Дня працівників освіти хочемо розповісти про українські школи на території Волині в роки Першої світової війни, а якщо точніше у 1916 році.
Організація українських шкіл в Луцькому повіті планувалась у лютому 1916 року. Одночасно в с. Рожище планувалось створення українського відділу про школі.
16 березня 1916 року був виданий наказ 4 армії про появу «шкіл-захоронок», організацією яких повинні були займатись військові. На основі цього наказу перша українська школа в Луцькому повіті з' явилась в селі Острів (на північ від Луцька). Її організацією займався жовнір Сорока.
До нашого часу дійшли відомості про «управителя» першої української школи. Це був не дуже письменний вояка. Він був родом із Ниновичі (сьогодні це село знаходиться в Сокальському районі Львівської області).
Жовнір Сорока в листі від березня 1916 року так писав про свою ініціативу «Цвіте та процвітає Україна. Зав’язуються школи. Відтворімо школу з великою радістю, хоча я не є вченим, як професор, а як селянин-рільник». Дітей в школі Острів було близько сорока.
Проте після появи школи в с. Острів, виникли організаційні проблеми, адже не вистачало книг, зошитів, олівців. Сорока писав: «Вже про українську карту та портрети українських діячів я навіть не мрію. Немає ані куска паперу, малюю глиною, діти пишуть глиною по столах».
Також в своєму листі Сорока писав, що дуже радів, що нарешті Україна звільнилась від московського ярма. Саме тому створення українських шкіл п селах повинно було «розв’язати очі на світ» дітям та молоді.
Друга українська школа на Волині була відкрита в селі Теремно (сьогодні район міста Луцька). Ініціатором її створення був Михайло Таранько. Родом він був із Галичини. За освітою вчитель. Урочисте відкриття відбулось 1 квітня 1916 року. Всього було 22 учня. Радості не було меж. Усі хотіли здобувати знання. Проте діяла ця школа рівно один місяць. Далі військові забрали приміщення для своїх військових потреб. Засмучений Таранько покинув своє дітище та поїхав геть.
Для того щоб українські школи могли повноцінно існувати на Волині, часто в пресі робили заклики, і люди купували підручники, шкільне приладдя та передавали до шкіл.
Український січовий стрілець вчителює в українській школі 1916 рік. bildarchivaustria.at
На уроці в українській школі заснованій Українськими Січовими Стрільцями. Волинь. 1917 рік, bildarchivaustria.at
Окрім двох вищезгаданих українських шкіл, ще в Луцькому повіті існували школи в селі Білосток, організатором там був галичанин Ласовський. В Коршеві школу створив галичанин Петришин. П’ята школа була в селі Озденіж, на жаль, ім’я її ініціатора не збереглось до наших часів. Шоста в селі Ватин, її заклав Зборик із Галичини. Сьому в селі Садів створив Роллєр «єврей-українець» з Буковини. Ім’я вчителя із Рожища теж втрачене. Восьму, у селі Воютин, заснував буковинець Андрій Гожан.
Зі ЗМІ того часу дізнаємось, що були спроби австрійської влади замість кирилиці запровадити в українських школах латиницю, але це їм не вдалось зробити.
Приватна українська школа була створена в селі Ниви Золочівецькі (сучасна Рівненська область). Навчав там грамоті місцевий вчитель. Проте в більшості українських шкіл того часу були не вчителі, а військові із лав Українських Січових Стрільців.
Також планувалось нові приватні українські школи з’явились, зокрема, в селі Лаврові, там навчала місцева вчителька і було аж 300 дітей. Фінансувала українську школу в Лаврові княгиня Любомирська. В селі Оздів було створено теж школу такого типу. Там було 200 дітей та вчим місцевий вчитель. В Торчині школа нараховувала 100 дітей і грамоти вчили дві місцеві вчительки. Були школи в Угринові та Щурові.
Планувалось в майбутньому відкрити українські школи в селі Загайці, Затурці, Колпитів, Конюхи, Коритниця, Ляхів, Озеряни, Лішня, Литовеж, Могильники, Локачі, Ляхів, Старий Порицьк, Пустомити, Риковичі, Сілець.
Вчителька з ученицями, Волинська губернія, поч. ХХ ст
Цікавою була ситуація про створення українських шкіл у місті Луцьку. Цю непросту справу розпочав місцевий вчитель Павло Голубович за порадою вчителя із Галичини Таранька, що відкривав школу на околиці.
В жовтні 1915 року Голубович подав до окружної команди подання про дозвіл на відкриття української школи в місті Луцьку. Проте справа була зупинена. Українську школу в Луцьку було відкрито в результаті 17 травня 1916 року. Утримання школи на себе взяв магістрат і окружне командування. Голубович отримував близько 100 рублів зарплатні, зокрема, з них 80 платило окружне командування та 20 магістрат.
Перша українська школа знаходилась в Луцьку в передмісті Красне (на лівому березі Стиру). Це була будівля із сімома кімнатами. Чотири кімнати належали вчителю, три кімнати використовувались як класи. В луцькій школі навчалось 60-70 учнів. В І класі навчалось 40 учнів, а в ІІ класі – 20.
В публікації, зокрема, було використано дані з публікації «Українські школи на Волині», яка була вміщена на сторінках газети «Діло», в номері за 11 липня 1916 року.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
