Як українець став королем Речі Посполитої

Джерело: Gazeta.ua

Королем Речі Посполитої 1669 року став Міхал Вишневецький. Він був представником українського князівського роду.

"Виховувався на королівському дворі. Оскільки його батько Ярема помер ще у 1651 році, то Міхала взяла під опіку королівська родина Яна ІІ Казимира і Цецилії-Ренати. Не маючи своїх дітей, вони вважали його за сина, оплачували його навчання в колегіумі та в університеті. Слава батька, опіка королівського двору та ідея фікс, що потрібен "П'яст" - тобто місцевий, відкинула всіх закордонних претендентів", - розповів у інтерв'ю Радіо Свобода історик Віталій Михайловський.

Міхал Вишневецький був поміркований і немав запалу, який був у його батька. Той хотів бути першим скрізь: їздити верхи найкраще, стріляти з будь-якої зброї найкраще, битися на шаблі найкраще. У Міхала цього не було, він інфантильний та замкнений в собі.

Він заставив свої маєтки, щоб якось існувати. Коли став королем, то йому навіть не було що на обід накрити в палаці у Варшаві. У родичів позичав гроші, аби якось функціонував двір. Король не має ходити на базар чи шукати собі обіди по шинках.

"Був цілком людиною Речі Посполитої, але специфічною. Вдягався не як його сучасники-поляки, а як люди тогочасної Західної Європи: любив французький одяг, носив перуку, бо комплексував через раннє облисіння. Тобто він був нетиповою ззовні й за поведінкою людиною: був сором'язливим, малоактивним, не любив полювання, не любив пиятик. На противагу, Ян Собеський, який став королем після нього і був його опонентом, був "у дошку свій" – рубав шаблюкою, пив, скандалив, полював і вдягався як справжній поляк за тодішньою "сарматською" модою", - розповідає дослідник.

Його одруження також стало політичною грою, бо Сейм дуже опікувався королівським шлюбом. Коли він став королем, то був неодруженим молодим чоловіком. А одруження короля – це політична справа. І вибір на користь дому Габсбургів означав підпорядкування політики певним великим європейським питанням, де Габсбурги були гостро анти османськи налаштовані. Коли він одружується з принцесою з дому Габсбургів, то це говорить, що його будуть підштовхувати на війну з Османською імперією.

Міхал Вишневецький помер на четвертому році свого правління. Вважають, що це сталося через розпач, бо ситуація була катастрофічною: турки захопили Кам'янець-Подільський і взяли в облогу Львів, він змушений був укласти ганебний Бучацький мир.

"Він був хворою людиною. Лікарі, які опікувалися ним в останні дні у Львові, у кам'яниці архієпископа Львівського на площі Ринок – на розі вулиць Руської і Сербської – засвідчили, що він помер через розрив виразки шлунку. Дослідження, які робилися над його прахом, підтверджують, що він мав проблеми з виразкою шлунку. Але не дарма кажуть, що виразка – це психосоматична хвороба. Стрес, невпевненість, у тому чи гідний він правління та корони, і дійсно катастрофічна ситуація – усе це призвело до його ранньої смерті", - пояснює Михайловський.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі