Як кити біля Ведмежого острова посварили дві держави
Паризька мирна конференція 25 вересня 1919 року гарантувала Норвегії право володіння островом Шпіцберген у Північному Льодовитому океані.
Першовідкривачем Шпіцбергена вважається Віллям Баренц. Вперше він висадився на Ведмежому острові 10 червня 1596 року. У 1610 році Йонас Пул на захід від Шпіцбергена спостерігав велику кількість китів і Англія відправила експедицію під командуванням Пула та Томаса Еджа. Вони взяли на роботу китобоїв, але обидва їхні корабля судна зазнали аварії. Назрівав міжнародний політичний конфлікт за право володіння островом.
Король Кристіан IV Данський стверджував, що союз Данія-Норвегія має право на все Північне море. Англія захотіла викупити права в Данії-Норвегії. Франція, Нідерланди та Іспанія стверджували, що Північне море є вільною зоною.
З 1900 роках на Шпіцбергені почався видобуток вугілля. Архіпелаг став економічно привабливим. Перша світова війна і більшовицький переворот в Росії 1917 року дозволили Норвегії одноосібно претендувати на архіпелаг. Прийнято Шпіцбергенський трактат, згідно з яким був визнаний норвезький суверенітет Шпіцбергену. Всі 39 країн, які підписали договір, мали право вільно здійснювати там господарську діяльність. Через вісім років Норвегія офіційно оголосила Шпіцберген частиною королівства.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
